«Якщо ви ходите своїми ногами, чому я маю призначати морфін?»

Перегляди: 935

16 квітня у мене на прийомі в диспансерно-поліклінічному відділенні КНП "ОКОЦ КОР" була пацієнтка *****. Вона перебуває на диспансерному обліку в КНП "ОКОЦ КОР", бо має діагноз: «Рак шийки матки, рецидив, метастатичне ураження пресакральних лімфатичних вузлів з інвазією лівого сечовода, сигмовидної кишки, кл. гр. II. Хронічний больовий синдром». Останнім часом біль посилився: вісім балів по 10-бальній шкалі.

Пацієнтка отримувала таблетки морфіну в дозі 60 мг на добу (10 мг кожні чотири годин) з парацетамолом та прегабаліном, на тлі чого спостерігався відносно задовільний контроль больового синдрому.

Під час прийому пацієнтка повідомила про те, що їй виписують трамадол по 30 капсул, призначають його по 3 капсули на добу. Попри те, що у пацієнтки поновився сильний біль, посилювати знеболення сімейний лікар відмовляється. Зі слів пацієнтки, сімейний лікар їй сказала: "Ви ходите своїми ногами, чому я Вам маю призначати морфін?" Додатково пацієнтці було повідомлено про те, що більше 40 капсул трамадолу їй не випишуть.

Згідно з наказом МОЗ України від 25.04.2012 №311 показанням до призначення морфіну, як сильного опіоїду є сильний хронічний біль (третя сходинка моделі ВООЗ, яка представлена у зазначеному наказі).

Не неможливість пересуватися своїми ногами є показанням для призначення знеболення пацієнту, а наявність болю! МОЗ відповідними документами також визначив, що при наданні паліативної допомоги пацієнтам, у тому числі тим, які мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення, дозволяється виписувати на одному рецептурному бланку лікарські засоби в кількості, передбаченій для п’ятнадцятиденного курсу лікування.

З цього приводу я звернувся до головного лікаря

комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико- санітарної допомоги №2 міста Кропивницького С. А.Златопольського. Де, крім інших, ставлю й запитання про те, чи відбувається в центрі ПМСД №2 м. Кропивницький контроль за якістю надання медичної допомоги найбільш незахищеним пацієнтам – паліативним з хронічним больовим синдромом та контроль рівня знань лікарів в питанні лікування хронічного больового синдрому у паліативного хворого?

Колись має настати час, коли пацієнти з хронічним болем почнуть масово отримувати якісне лікування цього болю. Я вірю, що цей час настане і у нашій країні також.

Андрій Гардашніков, лікар-онколог

Надрукувати