Прозорий офіс у Кропивницькому, відкритий до минулорічного Дня міста, вже надбав чимало прихильників. Справді, сучасне обладнання, електронна черга, чистота, ввічливе обслуговування. Непогана ілюстрація, як країна позбувається паперової бюрократії. Але простенький елементарний досвід вирішення фактично побутової справи показує, наскільки ми ще далекі не те що від ідеалу, а від норми, підказаної логікою.
Ситуація з опаленням у нашому місті відомо яка. Уряд ще з весни обіцяє вирішити питання з компенсаціями, але обіцянка й досі цяцянка. А «Нафтогаз» вимагає грошей, і навіть передоплату. У міста ж боргів і боргів. Якісь нові модерні рішення з переобладнання опалення у співпраці з фондом USAID ще у перспективі. Зате, якщо справи й далі рухатимуться таким чином, у коридорах міської влади прозвучала цікава цифра – близько 70 гривень. Такою може бути ціна централізованого опалення за один квадратний метр. Це дуже дорого. Треба щось думать. Кожен думає по-своєму. Багато хто уже давно переобладнав опалення у власній квартирі на індивідуальне газове чи електричне. Певною мірою через масовість таких переобладнань і загальна ціна стала настільки високою.
Газ теж дорожчає не по днях, а по годинах. Електроенергія не відстає. Однак, сусідський досвід свідчить: електроопалення обійдеться мало не втричі дешевше, ніж централізоване. Отож, знаходимо фірму, яка береться все зробити під ключ: оформити дозвіл, переобладнати, встановити двофазний лічильник. За нами залишається тільки погасити борг, бо у кого його нема? І тут починається цікаве. Сьогодні єдиний постачальник тепла у місті «Теплоенергетик» на своєму сайті у серпні чомусь розмістив список боржників тільки на селищі Новому. Чому? На підприємстві сподіваються, що інші боржники проявлять чудеса самосвідомості чи просто офісним працівникам лінь зробити таку марудну роботу?
Що ж, надія, що погасити борг вдасться швидко через Прива24 прямо з телефона чи з домашнього компа, накрилась мідним тазом. Доведеться йти у контору. Так, тут усе знають – за відповідною адресою зафіксовані і проведені платежі, і сума боргу. Чудово! Залишилось зняти з картки гроші і видати довідку, що борг погашено. Цей папір необхідний, ясна річ, для видачі дозволу.
Але! У інспектора «Теплоенергетика» …немає терміналу! А, може, й є, тільки так проводити операцію тут – НЕ ПОЛОЖЕНО! Люди, в якому столітті ви живете? Ви хочете, щоб платоспроможний споживач не тікав від вас, як чорт від ладану? Та ви з тим терміналом, якщо хочете мати менше боржників (а загальна сума боргу – десятки мільйонів гривень!), взагалі маєте відвідати й квартири. Адже ж якісь папірці часом розносите. І хто ту смужечку збереже і пам’ятатиме про неї?
Ну, що? Нема ради, є рахунок, треба йти у банк. Але й після банківської оплати ви не отримаєте довідку відразу. Тільки через три дні. Бо так у них ПОЛОЖЕНО.
Далі цю довідку слід віднести в Прозорий офіс. У них у комп’ютері нічого цього нема – ні сум боргу, ні хто що сплатив. Треба обов’язково – ПАПІРЕЦЬ. Вони ввічливо запитають, чи потрібен він ще й фірмі, яка взялася встановлювати вам те індивідуальне опалення? Логіка підказує: навіщо, адже дозвіл уже є! Дивно тільки – нащо той папірець у Прозорому офісі? Тут все вже має бути в електронному вигляді! Коли я запитала про це у оператора, вона відповіла шокуючи: «Це ви багато хочете!». Виявляється, більшість реєстрів, списків і програм досі не синхронізовані, і людям доводиться й далі носити папірці з кабінету в кабінет.
Найсмішніше, виявилося, що фірмі теж потрібен той папірець! Слава Богу, що згодились взяти книжку з оплати, де була зафіксована навіть маленька переплата, і не довелося знову обходити те саме коло.
Звучала цифра, що у облаштування Прозорого офісу вкладено майже 71 мільйон гривень. Чому ж досі не синхронізовано усі необхідні списки, реєстри й програми, щоб люди справді вирішували усі справи на місці – швидко і без біганини? За такі гроші можна хотіти й багато.
Світлана Орел