Минулого тижня несподівано пішов із життя відомий художник, живописець, колишній директор обласного художнього музею Валерій Давидов. Його називали одним із найосвіченіших майстрів пензля нашого краю.
Валерій Миколайович закінчив з відзнакою Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова (1984) та Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І.Ю.Рєпіна (1993). Останніми роками він був старшим викладачем кафедри образотворчого мистецтва та дизайну мистецького факультету, нині кафедра мистецтв факультету освітніх наук та мистецтв Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (2001-2021) та викладачем художньої школи імені О.О.Осмьоркіна.
Валерій Давидов – ініціатор заснування обласної мистецької акції-пленеру «Кіровоградщина очима художників» (1998). Учасник всеукраїнських, міжнародних художніх виставок і пленерів, національного проєкту «Українці в світі», для якого створив п’ять живописних портретів, в т.ч. портрет художника Олександра Осмьоркіна (2008). Персональні виставки в Кропивницькому тривали в художньому салоні Кіровоградської обласної організації Національної Спілки художників України (2005), Кіровоградському обласному художньому музеї, нині КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» (2006, 2016), Обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.І.Чижевського (2022), художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна «Пленерні подорожі Валерія Давидова» в рамках мистецького проєкту «Лауреати обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна» (2024). Твори зберігаються в КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» та художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна в м. Кропивницькому, приватних колекціях в Україні та за кордоном. За ініціативи та безпосередньої участі Валерія Миколайовича відбулися кілька виставок дипломних робіт випускників мистецького факультету Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка.
Валерій Миколайович брав участь у цікавих мистецьких проєктах. У травні 2006 року в співавторстві з членом НСХУ Артемом Кіндрицьким був художником-постановником вистави за твором Івана Франка «Лис Микита» вКіровоградському українському академічному обласному музично-драматичному театрі імені М. Кропивницького.
У мистецтві він надавав перевагу реалістичному та академічному живопису, жанровий діапазон – пейзаж, портрет, натюрморт, сюжетна картина. Окремим напрямком творчості є іконопис, автор ікон в Спасо-Преображенському соборі та монументального розпису в Соборному храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці в м. Кропивницькому.
– Пленерні краєвиди Валерія Давидова сповнені світла, рухомого повітря і дуже різноманітні в колористичному плані. Їх можна довго розглядати, занурюючись у чистоту і прозорість повітря ранку або вечора, насолоджуючись дзвінким ароматом зелені літа, захоплюючись природними фарбами, – так характеризувала експозицію творів Давидова кандидатка мистецтвознавства, доцентка кафедри мистецької освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв ЦДУ ім. В.Винниченка Олена Кириченко.
Майстер відомий далеко за межами нашого міста, області та України. Як зазначала завідувачка мистецьким відділом ОУНБ імені Дмитра Чижевського Світлана Ушакова, Валерій Давидов – людина, яка всотала в себе всю історію світового мистецтва з єдиною метою — опанувати і віддати людям, тому що живопис — це особливе мистецтво, яке передає всі почуття митця.
За словами митця, в нелегке сьогодення жахіть, які усі ми зараз переживаємо, він взяв собі за мету повернути усіх нас до вічного, до мистецтва, яке і заспокоює душу, і радує наші серця, і повертає нас у стан рівноваги, повертає любов до життя.
На його картинах – наша українська земля: будівля колишнього кавалерійського училища та Козачій острів у Кропивницькому, краєвиди Помічної, Плетеного Ташлика, Вільшанки, Аджамки, Попельнастого, мальовничі куточки Чугуїва та Одеси, річки Сіверський Донець і Тилігул, а також ландшафти Крима.
В одному з інтерв’ю місцевій пресі Валерій Давидов зазначив, що живопис – це своєрідне послання до майбутніх поколінь, що передає особливу атмосферу епохи. А він, митець, намагається так писати, щоб люди могли побачити у всій принадності те, що було багато років тому. І з цим не можна не погодитись, адже художники, особливо пейзажисти, певною мірою пишуть літопис нашого життя, фіксують навколишній світ, природу, ландшафт такими, якими вони вже ніколи не будуть.
Здавалося, в наш час доступності фотокамер і суцільної аматорської фотографії реалізм в образотворчому мистецтві винен був би втратити свої позиції. Але цього не відбувається. Бо завдяки майстерності художника, що переносить на полотно навколишній світ, краса природи на картині так би мовити акумулюється та акцентується. Художній погляд захоплює і надихає. А ще змушує замислитися над власним ставленням до природи, яка оточує нас, до того місця, де ми живемо, і до того впливу, який усі ми разом, людство, чинимо на планету.
Валерій Давидов сподівається, що після нашої перемоги прийде час реанімувати ідею створення мистецького проєкту «Кіровоградщина очима художників».
За матеріалами ЗМІ