«Авторитарний правитель має піти, але прізвище моє не називайте…»

Перегляди: 428

У Білорусі ситуація продовжує залишатися напруженою. Мирні протести результату не дають. Якщо протистояння триватиме, цілком можливе втручання Росії. А це – додаткова загроза і для нас, укрїанців.

Наш земляк, який уже два десятки років живе і працює у Мінську, ось як охарактеризував ситацію:

– Моє ставлення до подій, що зараз бурхливо розвиваються в Білорусі, однозначне – правитель, який авторитарно правив країною цілих 26 років, має піти у відставку. Бо останні вибори показали, що його авторитет у громадян упав нижче плінтуса, реальна кількість голосів у нього була в районі 20-30 процентів. Але тотальна фальсифікація практично на всіх виборчих дільницях зробила свою чорну справу – ЦВК озвучила більше 80 процентів голосів за діючого главу держави. І терпець у народу урвався.

На вулиці з протестами вийшли сотні тисяч громадян Білорусі. І не тільки у Мінську, як інколи це було раніше, а в усіх обласних та районних містах. Вимагають відставки діючого президента, перевиборів, покарання винних у лютому розгоні й катуваннях протестувальників та звільнення усіх політв’язнів (а їх сотні й тисячі, точного числа затриманих та зниклих не знає ніхто). Однак влада на поступки не йде. І все ж точка неповернення пройдена – час нинішнього президента безповоротно пішов у минуле.

Що ж буде далі? На це не відповість і найкращий політолог. Президент добровільно від влади не відмовиться нізащо. Усі розуміють – він не втече, як Янукович. Варіантів розвитку подій кілька. Найімовірніший – 14 вересня О.Лукашенко їде до Москви і підписує договір з Путіним, згідно з яким Білорусь увійде до складу Союзної Держави (а це, вважайте – у склад Росії). Бо діватись йому зараз вже нікуди, його поле для політичного маневру зменшилось до розміру сірникової коробочки. Путіну не треба буде й вводити для окупації своїх зелених чоловічків (хоча багато хто стверджує, що чоловічки вже давно тут). На папері це матиме вигляд партнерського Союзу, а по суті – це буде аншлюс московською державою маленької західної сусідки Білорусі.

За це О.Лукашенко вторгує собі ще якийсь час васального правління. Після цього, звісно, почнуться репресії проти всіх незадоволених у стилі 1930-их років. Боюсь, ситуація може дуже погіршитись. Буде тотальна диктатура. Можливі й інші сценарії. Однак, як показує всесвітня історія – повалення диктаторів безкровним не буває. Мирними демонстраціями з букетами квітів та повітряними кульками людоїдська влада ніколи не змінюється. Українці це не раз на собі відчували й відчувають це зараз.

У будь-якому разі, країна й білоруське суспільство стоять на порозі грандіозних історичних подій, ситуація вже ніколи не буде такою, як була до 9 серпня 2020 року. Поживемо – побачимо.... Прохання – у публічному просторі моє прізвище не вказувати – зелені чоловічки в Білорусі діють вже зараз, а у мене діти. Люди тут зникають безслідно…

Надрукувати