Коронавірус змінив життя цілої планети, фактично закривши її на карантин. Люди стали менше виходити на вулиці і більше заходити в інтернет. Наприкінці січня, коли Китай вводив карантин у Вухані, мало хто цікавився таким явищем як коронавірус, а вже на початку березня цей запит став основним в Google Trends і постійно тримається в топі.
Боротьба за інформацію
Під час пандемії коронавірусу активно почали працювати ті, кого раніше звинувачували у викривленні інформаційного поля — соціальні мережі.
Facebook 18 березня заявив, що запускає власний інформаційний центр по коронавірусу. Він відбиратиме перевірену авторитетними організаціями інформацію і показуватиме її користувачам на початку новинної стрічки. Це можуть бути дописи не тільки Всесвітньої організації охорони здоров’я чи Центру з контролю захворювань, але й публічних осіб, які допомагають поширювати корисну перевірену інформацію.
За подібним принципом працює Google та Twitter, які вгорі стрічки пропонують користувачам інформацію від національних урядів. Платформи також зосередяться на боротьбі з фейками. Цукерберг найближчим часом обіцяє маркувати позначкою “перевірено” весь контент про коронавірус. Twitter 16 березня змінив свої політики і банитиме дописи, які заперечують офіційну інформацію щодо захворювання. Зокрема йдеться про фейкове чи неефективне лікування, оманливі дописи людей, які видають себе за експертів чи представників влади. Google, в свою чергу, видаляє на своїх онлайн-картах дезінформуючі дописи про заклади охорони здоров’я та неправдиві відгуки про них.
Крім того, усі платформи обмежили можливості для рекламних додатків, пов’язаних з пандемією. Facebook заборонив рекламу “чудо-ліків” від захворювання та медичних масок за сильно завищеною ціною. Twitter також не буде давати заробляти на експлуатації теми коронавірусу. А Google взагалі тимчасово заборонив рекламу масок та респіраторів. Крім того, Youtube ще на початку березня відключив монетизацію роликів про коронавірус.
Але є й ті, хто грає на іншій стороні — поширює дезінформацію та фейкові новини про захворювання і ускладнює комунікацію про боротьбу з пандемією, загострюючи кризу охорони здоров'я в західних країнах. І роблять це російські медіа, відзначає у своїх документах Європейська служба зовнішніх дій. Росіяни поширюють фейкові новини англійською, іспанською, італійською, німецькою та французькою мовами. І таких випадків за два місяці було більше 80, стверджують в ЄС.
Але нові можливості відкриваються не лише для тих, хто перебудовує життя в умовах карантину. Експерти з кібербезпеки компаній FireEye і IBM X-Force повідомили про зростання активності хакерів з Росії, Китаю, Північної Кореї, В'єтнаму, Індії, Бразилії і США. Зловмисники, використовуючи підвищений інтерес до інформації про коронавірус та занепокоєння людей, розсилають фішингові листи, займаються кібершпигунством, атаками на ВООЗ, національних урядів чи міністерств.
Через суттєве збільшення онлайн-активності користувачів, у ЄС занепокоїлися, чи витримає інтернет таке навантаження. Законодавство ЄС про мережевий нейтралітет не дозволяє операторам і провайдерам обмежувати швидкість відеосервісів, але стрімінговий сервіс Netflix та відеохостинг YouTube погодилися знизити якість відео у Європі на період карантину.
Хвилюватися, аби не ліг український інтернет наразі не варто. Мобільні оператори запевняють, що запасів потужності їх мережам вистачає, головне, аби витримали електромережі, оскільки зросло споживання електроенергії. Втім більшість провайдерів мають резервні енергозберігаючі потужності.
Авторитаризм чи демократія: що переможе коронавірус
“Досвід Китаю показує, що жорсткі рішення долають вірус та рятують життя, досвід інших країн показує, що м’якотілість та ліберальність — це союзники коронавірусу”, — заявив 16 березня президент України Володимир Зеленський.
Згаданий ним Пекін не лише ізолював Вухань, але й використовував цифрові технології для стеження за населенням. Зокрема, програму розпізнавання облич, яка може знайти навіть людину, що носить медичну маску. В Росії теж похвалилися, що використовують систему спостереження, щоб перевіряти чи дотримуються люди карантину. Головний поліцейський Москви повідомив, що так вдалося виявити біля 200 осіб, що порушили правила самоізоляції.
Під гаслом боротьби з коронавірусом за своїми громадянами почав стежити уряд Ізраїлю, використовуючи технології, призначені для боротьби з терористами. Цікаво, що запропоновані методи не підтримав парламентський комітет, після чого прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху ввів їх в дію надзвичайним указом.
І навіть уряд США розпочав переговори з техгігантами про те, щоб отримувати геодані з смартфонів користувачів. Це, вважають там, дозволить створити актуальну карту захворювання та визначати чи зберігають люди соціальне дистанціювання. Щоправда, самі компанії не дуже охоче говорять про такі переговори.
Проте ізраїльський історик та мислитель Юваль Ной Харарі вважає, що уряди змушують людей обирати: або приватність, або здоров’я. І називає це помилковим вибором.
“Ми можемо і повинні насолоджуватися і тим, і тим — і приватністю, і здоров’ям. Ми можемо захистити своє здоров’я і зупинити епідемію коронавірусу не шляхом запровадження тоталітарних заходів епідеміологічного нагляду, а шляхом посилення прав і можливостей громадян”, – вважає Харарі.
І наводить приклад Південної Кореї, Тайваню і Сінгапуру, країн, які змогли успішно стримати епідемію. І хоча там частково використовували додатки для стеження, але в основному вони покладалися на всебічне тестування, чесну звітність і добровільну співпрацю добре поінформованої громадськості.
«Інтернет-свобода»