Козуб підтримував Рух тоді, коли це було небезпечно

Перегляди: 167

За теорією демократії, посади у виконавчій владі мають посідати ті, хто пройшов вишкіл у громадських організаціях, показав себе здібним організатором, надбав широкі зв’язки із активнішими учасниками спільнот. Саме керуючись цією теорією, ми ініціювали у 2005-му році створення громадських рад при органах влади. Але ні вони, ні згадана теорія не порушили посткомпартійної практики: на посади різного рівня призначалися, за окремими винятками, люди із старої номенклатури, або наближені до неї.

І лише в останнє десятиліття стара кагорта почала давати тріщини і з’явились нові лідери, уже у прямому значенні цього слова. Такі алюзії у мене викликало й призначення Ігоря Козуба керівником днями створеного у нашому регіоні комунального закладу «Кіровоградський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву».

Він – відома у краї людина. Пан Ігор не належав до ініціаторів створення Руху – першої національно-патріотичної організації в Україні. Але формально належачи до компартійного апарату, він фінансово підтримував Рух. Очевидно, варто нагадати, що тоді, а це 1989-91 роки, це було реально небезпечно. Компартія, хоч і втрачала силу і вплив, але мала ще усі важелі в руках. І тільки відчайдушність та публічність (а це було геть нове і застрашуюче для тодішнього держапарату) першопрохідців, стримувала тих, хто міг би їх знищити.

Уже й пізніше, після проголошення Незалежності, не один рік треба було її утверджувати у суспільній свідомості, адже стереотипи, насаджувані росімперєю століттями, дають про себе знати і досі. Ігор Козуб всіляко сприяв новим національно-патріотичним організаціям, підтримував молодіжні рухи.

Ігор Козуб брав участь у бойових діях із 2017 року. Воював під час антитерористичної операції, а з початком повномасштабного вторгнення захищав Україну в Херсонській і Донецькій областях. Багато можна сказати і про його волонтерську діяльність.

Серед перших завдань центру, за словами Ігоря Козуба, формування кадрового складу, проведення інформаційно-просвітницької кампанії, а також налагодження співпраці з різними установами, навчальними закладами та громадянами, які бажають отримати базову військову підготовку, включно з тактичною медициною.

Світлана Орел

Надрукувати