22 січня – День Соборності України. Нині, в умовах кривавої російсько-української війни наша національна єдність набуває нових, життєво необхідних аспектів. Чому ж нам не вдалося сторіччя тому? Ці уроки суперважливі.
Отож, коли у 1917 році почалася революція, Микола Міхновський прийшов до лідерів Центральної Ради з конкретним планом: негайно створювати власну армію. На той момент у Києві перебували тисячі українізованих солдатів, готових стати на захист держави.
У чому була суперечність? Микола Міхновський (державник) важав, що свободу можна захистити лише силою. Його гасло: «Армія — це фундамент нації». Він вимагав проголошення незалежності негайно. Грушевський та Винниченко (соціалісти-федералісти) вірили в «демократичну Росію». Вони вважали армію пережитком імперіалізму і боялися, що Міхновський здійснить військовий переворот і встановить диктатуру.
Точка вибуху: Виступ Полуботківців. Міхновський ініціював створення Другого українського полку імені Павла Полуботка. Це було п’ять тисяч озброєних бійців, які хотіли захопити владу в Києві та примусити Центральну Раду проголосити незалежність. Що зробила Центральна Рада? Замість того, щоб очолити це військо, Винниченко та Грушевський закликали російські частини роззброїти полуботківців. Українські соціалісти використали російські штики, щоб придушити власну армію.
Міхновського фактично усунули від справ, відправивши на фронт у Румунію. Як наслідок Україна залишилася без боєздатної армії на початку 1918 року коли на Київ посунули більшовицькі орди Муравйова. Совєцька окупація стала можливою саме через цей фатальний брак мілітарного мислення у керманичів УНР.
Чому ми маємо це знати? Цей конфлікт навчив нас гіркого уроку: жодна «демократична федерація» з агресором неможлива. Ідеї Міхновського про сильну армію та повну самостійність стали базовими для дисидентів СССР, які бачили, до чого призводить надмірна віра в «доброго сусіда». Як писав пізніше один з учасників тих подій: «Ми боялися власного війська більше, ніж ворожого — і за це заплатили державністю».
Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса
На світлині – полуботківці у середмісті Києва
А тим часом 22 січня, до Дня Соборності України ліцей «Максимум» провів учнівський флешмоб «Україна єдина, соборна, неподільна. Разом до Перемоги!».
Шістсот учнів навчального закладу, від наймолодших до старшокласників, об’єдналися, щоб продемонструвати єдність, патріотизм і віру в спільне майбутнє нашої держави. Взявшись за руки, діти розтяглися довгою шеренгою вздовж кварталу біля свого ліцею – вулицями Тараса Карпи, Пашутінською, Віктора Чміленка і Великою Перспективною. Найактивніші члени учнівського парламенту ліцею пронесли великий прапор України голосно скандуючи: Україна єдина, соборна, неподільна! Слава Україні! Героям слава!
Гучними сигналами учнівський флешмоб підтримували водії автівок, які їхали повз учасників заходу, вдячність і захоплення висловлювали зустрічні перехожі. Захід став символом згуртованості маленьких українців та підтримки України на шляху до Перемоги.