У Музеї шведської армії півтора року тривала виставка „Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України“. Це перша музейна експозиція про контакти і спільний досвід, представлена Україною в Европейському союзі, після початку переговорів між Україною та Европейською комісією щодо член ства в ЕС. Початок експозиції серед археологічних знахідок доби вікінгів та шлю бу між Інґіґердою та київським князем Ярославом Мудрим. Далі має продовження у політичних союзах між Карлом XII та козацьким гетьманом Іваном Мазепою, у Конституції Пилипа Орлика до широкомаштаб ного нападу Росії і зброї, використаної у теперішній російськоукраїнській війні.
Важливим є вшанування нашої історії, особливо в ці тяжкі часи, коли ворог намагається знищити історичні зв’язки зі світом, спогади, культуру, переписати історію та позбутися нашого існування. Експонатами, зібраними у Музеї шведської армії, у Державному архіві Швеції та в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, ми не тільки демонструємо нашу тисячолітню й багатогранну культуру та історію в Европі, а й нагадуємо, що ми завжди були, є і будемо частиною европейської сім’ї. Наші князі стояли біля витоків сили і авторитету континенту, внесли потужний струмінь в його розвиток. Про це свідчить родина великого князя київського Ярослава Мудрого – сина Володимира Великого, хрестителя РусіУкраїни. Як високоосвічена і високодуховна людина, він збудував Софійський собор і заснував при ньому школу і бібліотеку. За його ініціятивою почалася в Києві праця над перекладами грецьких, латинських та інших книг на церковнослов’янську мову, був укладе ний літописний звід. Київська Русь за його правління була великою і могутньою державою Европи, досягнувши на ті часи най вищого розвитку.
Дружиною Ярослава Володимировича була Інґіґерда Ірина шведська принцеса, донька короля Улофа III, брати якої були королями Швеції і Данії. Вона відома своєю участю у налагодженні дипломатичних зв’язків з королівськими родинами Европи через шлюби дітей. Серед дев’ятьох їхніх дітей були майбутні князі і королеви. Всеволод – чоловік принцеси Марії, дочки імператора Візантії Костянтина IX Мономаха. Від їхнього шлюбу народився Володимир Мономах. Ізяслав був чоловіком принцеси Ґертруди, дочки польського князя Мєшка II. Святослав Ярославич – чоловік німецької графині, внучки цісаря Генріха II, імператора Священної Римської імперії. Ігор – чоловік німецької принцеси Куніґунди, графині Орламіндської. В’ячеслав був чоловіком німецької принцеси Оди Штаденської, дочки великого графа Ліпольда фон Штаде.
А на одній із фресок понад тисячолітньої давности, увічнені в Софії Київській, чотири славетних доньки королеви: Анна – королева Франції, Анастасія – Угорщини, Єлизавета – Норвегії, а пізніше Данії і королева Англії – Аґата. Вся Европа, без винятку, мала родинні зв’язки з Київською Руссю Україною. Цей леґендарний портрет чотирьох сестер з Києва, які стали королевами Европи, врятував святу Софію від московського самодурства. У 1930-их роках святиню мали підірвати. І раптом ультиматум від Франції: „Якщо посмієте спаплюжити портрет нашої леґендарної королеви Анни, зруйнувати витвір рук, розірвемо з вами дипломатичні стосунки“.
У 1051 році Анна вийшла за французького короля Генріха І й переїхала з Києва до Франції. Вона розмовляла чотирма мовами і привезла Євангеліє, що було писане і друковане в Києві та на якому, за леґендою, складали присягу наступні королі Франції. Це була перша зафіксована в історії еміґрантка з України до Західної Европи, яка стала видатною особистістю і зробила значний внесок у розвиток европейської культури й духовності. Вона листувалася з Папою Римським, підписуючись як Анна Реґіна – королева Анна. Її підпис зберігся й до сьогодні.
Цікаво, що саме французи почали відроджувати пам’ять про українську князівну та французьку королеву, яка в ХІ ст. жила поблизу Парижа, у місті Санліс. Внески королівського двору в побудову релігійних осередків створили умови для розвитку духовності, культури й освіти у Франції. Одним з таких прикладів є абатство св. Венсана, яке заснувала Анна Київська. Майже через тисячу років, у ХХІ ст., ця будівля стала джерелом відродження української спадщини у Франції. Зараз там діє український ліцей. А в 2013 році Українська грекокатолицька церква викупила іншу історичну будівлю у Санлісі, де постали церква святих Бориса і Гліба та Культурний центр Анни Київської. При вході до абатства в Санліс стоїть пам’ятник Анні Ярославні, відкритий у 2005 році. Її іменем названа й школа в Санлісі.
Кров королеви Анни текла у 18-ти королів Франції. Пам’ятник Анні, що встановили у 2018 році в Тулузі, подарував Київ як місто побратим. Ще один пам’ятник є у містечку Ле-Блан-Меніль, поблизу Парижа, встановлений у 2023 році. У 1060 році Анна Київська королівським указом передала у власність абатству Санліс Ле-Блан-Меніль. Указ, в якому вперше згадується це місто, є засновницьким актом, який сприяв встановленню ідентичності міста. Ці пам’ятники є частиною проєкту „Шлях Королеви“, метою якого є повернення та вшанування пам’яті української княжни. Учасниками великого проєкту, ініці йованого автором скульптури та засновником міжнародного фестивалю мистецтв „Anne de Kyiv Fest“ Федором Баландіним за підтримки Київська міської ради, крім Франції, вже стали Польща, Чехія, Австрія, Німеччина, Бельгія та Люксембург. Шлях Анни в Европу стає шляхом України.
Анастасія стала королевою Угорщини у 1046 році, коли завдяки заступництву Києва і могутніх київських князів угорський король Андраш, чоловік Анастасії, був врятований від смерті. На той час Київська Русь була найбільшою та найвпливовішою державою Европи. Майбутній король прибув зі своєю дружиною у прибалатонське місті Тігань, де заснував монастир, виділив землю для православних монахинь, яких привезла з собою із Києва Анастасія. Як розповіла голова Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО), голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні, пам’ятник королівській парі українське товариство встановило у 2001 році на вершині гори, біля Тіганьської абатської церкви, де бувають тисячі туристів з усього світу. Тепер молоді люди, що одружуються у цій країні, несуть квіти до підніжжя пам’ятника королівській парі. На скульптурній композиції є напис угорською й українською мовами: „Король Угорщини Андраш І та Анастасія – королева Угорщини, українська княгиня“. Пам’ятник є символом цієї території.
Донька Ярослава Мудрого Єлизавета була королевою двох европейських держав – Норвегії та Данії. У 1045 році вийшла за норвезького короля Гаральда ІІІ Суворого. Закохався молодий норвежець у Єлизавету під час своїх перших відвідин Києва. Після подвигів на службі у Візантії, здобувши великі скарби і славу, повернувся до Києва, і вони побралися. Майбутній король склав 16 балад і пісень, присвячених „руській дівчині“. У 1047 році він, вже одружений з Еллісіф – саме так називали у Норвегії нашу князівну – отримав владу в державі і правив до 1066 року, поки не загинув під час війни з Англією. Син Гаральда та Еллісіф Олаф Спокійний правив Норвегією у 1066-1093 роках. Єлизавета мала двох доньок – Інґіґерд, яка стала дружиною короля Данії, і Марію, яка рано померла в один день зі своїм батьком. Королева Єлизавета потім стала королевою Данії, ставши дружиною короля Свейна II Данського. А ще вона врятувала принцесу Англії сироту Ґіту Уессекську, дочку англійського короля Гарольда II, від ненависного шлюбу і віддала її за онука Ярослава Мудрого, київського князя Володимира Мономаха.
Ґіта невдовзі стала мамою Мстислава Великого та Юрія Долгорукого. Саме великий князь Ростово-Суздальський і Київський Юрій Долгорукий заснував Москву в 1147 році. То ж не відомо чому московити, з’явившись, коли ми вже сто років були могутньою державою на европейському полі, хочуть бути нашим старшим братом, виборюючи століттями це право і розв’язавши нову аґресивну війну уже у 21 ст.
Аґата, Агафія Київська, королева Англії, дружина короля Едварда. Це вона пов’язала теперішню правлячу британську династію Віндзорів з київськими Рюриковичами через шотландський правлячий дім Стюартів. У літописах згадки про королеву Аґату датовані 1066 роком. Англій ські історики стверджують, що нащадок англійського престолу Едвард кілька років жив при дворі великого князя київського Ярослава Мудрого й одружився з князівною. У 1057 році Едвард разом із дружиною й дітьми повернувся з вигнання до Англії. Та невдовзі він помер. У Аґати й Едварда було двоє синів – Давид і Олександр і дві дочки – Маргарита і Христина. У 1066 році, після битви при Гастинґсі, сина Аґати Едґара Етелінґа було проголошено королем Англії. У 1067 році Агата разом із дітьми втекла до Шотландії, де знайшла прихисток при дворі короля Малкольма ІІІ. Невдовзі дочка Аґати Маргарита обвінчалася з шотландським королем. Ця донька Аґати стала не лише королевою Шотландії, але і її святою, бо найбільше за життя побудувала храмів Божих і добрих справ зробила.
У 1673 році Маргарита була проголошена небесною покровителькою Шотландії. Ім’я Маргарити присвоєно найдавнішій будівлі Единбурґа та каплиці королівського замку. Університетський коледж в Единбурзі також названо на її честь. У шлюбі Маргарити народилося восьмеро дітей, з них четверо синів стали в свій час королями Шотландії, а її дочка Матильда – королевою Англії, прабабусею леґендарного короля Річарда Левове Серце. Далі – Марія Стюарт – з нашим, тобто королеви з Києва, корінням. Аґата стала прабабусею британських монархів. Королева Англії Єлизавета була нащадком нашої королеви Агати. Чи не тому Англія вірний друг України в ці визначальні часи?
Таке міцне коріння українці мали з Англією, Францією, Данією, Швецією, Польщею, Норвегією, коли Москви навіть на мапі не було. Київ дав 158 королев і королів Европі. Світ повинен знати, що Україна має европейську ДНК, існує понад тисячу років, як цивілізація, як культура, як духовність, і що сучасні укра їнці поділяють загальноевропейські цінності.
Людмила Островська, «Свобода»