Дуже багато з того, що планувалося на минулий рік, здійснити не вдалося. Причини – Covid, чорт би його взяв, а також безглузді дії деяких центральних органів влади.
У ці дні дев’ять років тому колектив «Велти» запускав виробничі потужності на новозбудованому гірничо-збагачувальному комбінаті. За ці роки ми встигли виробити один мільйон тон титанової сировини. Для порівняння хочу зазначити, що весь обсяг цієї продукції, виробленої у світі за рік – десять мільйонів тон! І на даний момент «Велта» впевнено займає два відсотки світового ринку титанової сировини, потіснивши потужних конкурентів! Один з найкрупніших у світі споживачів титанової сировини –американський Кемурс (колишній Дюпонт), використував у своєму виробництві близько 10% нашої продукції, а у 2021-му, сподіваюсь, використає майже 15%! І це згідно із подписаним рік тому п’ятирічним контрактом!
Ми побудували ГЗК в чистому полі, починаючи з геологорозвідки. Нічого не приватизували. І вклали в економіку України суму більшу 100 мільйонів доларів. Інвестиційної няньки у нас не було і немає по сьогоднішній день. Преференцій і допомоги від держави – нуль цілих, нуль десятих! З нами ще й судяться роками, щоб не дати нам право побудувати новий ГЗК! Та, не зважаючи ні на що, ми йдемо вперед!
«Велта» не збирається зупинятися на досягнутому і вже у поточному році ми збираємся вкласти у створення нового підприємства не менше тридцати мільйонів доларів! Збирались розпочати будівництво у минулому році, але до жовтня Геологічна служба України намагалась відсудити у нас ліцензію на право промислової разробки Лікарівського родовища. Держава в особі Геолслужби, ясна річ, проиграла усі судові процеси проти «Велти», але початок усіх робіт це загальмувало на рік. Десятки мільйонів недоотриманих державою податків і сотні не створених робочих місць! І кому це було потрібно? Хто вииграв від цього?
Але нове видобувне підприємство не межа наших мрій – ми готуємо розробку додаткових родовищ, а найголовніше – збираємося зробити «Велту» вертикально-інтегрованою компанією, і тому інвестували і інвестуємо мільйони доларів у створення новітніх технологій перерабки сировини, чого не робить ніхто в Україні.
Усе це було рік тому.
А зараз ми просто рванули вперед! Ми досягли потрясаючих технологічних результатів і отримуємо металічний титан за власною методикою вже сотнями кілограмів! При цьому шикуємо в один ланцюжок усе – від видобутку сировини в кар’єрі до виготовлення конкретних виробів, які використовують люди! Ми ще експерементуємо з якістю і технологічними ланцюжками, схемами послідовності апаратів, але! Ми вже скоро почнемо продаж! І вже проєктуємо перше повністю промислове хіміко-металургійне підприємство, яке не має аналогів у світі!
Я багато разів говорив і підкреслював – ми нічого ніколи не приватизували! Ми – громадяни України, не олігархи, прості хлопці з Дніпра, які хочуть чесно працювати і активно развиватись у своїй країні –Україні! Але зараз ми дуже серйозно замислились – де нам, акціонерам і менеджерам «Велти», краще развивати бізнес? Будувати нове зверхсучасне підприємство на вже отриманій нами в оренду території колишньої шахти за 17 кілометрів від побудованого нами ж видобувного підприємства, чи за межами нашої рідної України? У нас вже є конкретні пропозиції будувати комбінат у... Поки не буду розголошувати – де саме. Ми патріоти України, тут наш дім, сім’я, історія і могили предків. Але якщо наша рідна держава з нами роками судиться, якщо у нас досі немає нормального законодавства, то ми починаємо серйозно замислюватись...
Нам потрібне сучасне законодавство і розуміння державою інтересів і потреб бізнесу в сучасному конкурентному світі. Рік тому ми прийняли для себе рішення – ми хочемо мати голос, мати можливість впливати на прийнятття рішень на рівні змін законодавства, ми хочемо захисту і репрезентації наших інтересів на всіх рівнях. Саме тому «Велта» виступила засновником Національної Асоціації добувної промисловості України. Організація вже активно почала свою работу і вже бере участь у реформуванні законодавства. Запрошую колег до участі в реформах, до реального захисту і просування українского бізнесу. До обміну досвідом і думками.
Також в 2020 році ми з Інститутом майбутнього, в особі Aнатолія Aмеліна разробили стратегію развитку титанової галузі України до 2030 року. Ми навіть встигли презентувати її на нараді в Міністерстві промисловості під головуванням віце-прем’єеа О. С. Уруского. Стратегія знайшла повне розуміння, план створення нами інноваційного підприємства в Україні теж був прийнятий на ура. Ось тільки... На горизонті раптом з’явились «динозаври» від промисловості, які цю саму промисловість і розвалювали роками, включаючи титанову. І справа зупинилась!
Хочу пояснити, жодна цивилізована країна не розвивається без стратегії развитку, що включає в себе галузеві стратегії. Жоден крупний, тим більше інноваційний проєкт не створюється у жодній країні світу без пільг, преференцій і допомоги держави! Інтерес країни у цьому? Податки!!! Вони бгатократно окуплять допомогу бізнесу у створенні нових підприємств. Це працює скрізь, крім нашої рідної країни!
Ми, «Велта», повторююсь, уже маємо пропозиції суттєвої допомоги у створенні нового підприємства, від державних, на жаль, не українських структур. Створення підприємства не в Україні, де держава роками судиться з інвестором за можливість забрати у інвестора ж, право вкладати великі кошти у створення нового виробництва і додаткових рабочих місць!
Рік тому в Давосі, президент України заявив про новий закон про так званих інвестнянь. Закон прийнято. Закон непоганий, але коли він запрацює – невідомо. І навіть цей непоганий закон – крапля в морі тих необхідних змін в країні, які зможуть зробити Україну однією великою нянькою для інвесторів! І без будь-якої дискримінації – українських чи іноземних.
І тоді і ми, і інші підприємці створимо нову промисловість і по суті – нову Україну!
Андрій Бродський
Від редакції: Дуже тривожне повідомлення від «Велти». Воно має привернути увагу насамперед керівництва області, яке повинне зробити все, щоб нове інноваційне підприємство з’явилось саме у нас: не просто звертатись, а тримати за поли керівництво держави, ті центральні органи, від яких хоч щось залежить. Адже це проривна технологія світового рівня! Не дивно, що на неї звернули увагу багаті країни. Коли тут просто добували сировину, їх це не обходило, а коли з’явилась новітня технологія, вони тут як тут. Ось тому вони багаті, а ми бідні. Не поглиблюймо ж свою відсталість. Треба йти вперед!