Різкісноземельні метали за зброю. Трамп всерйоз взявся просувати цю ідею. І ось уже міністр фінансів США привіз нам проєкт угоди. Звісно, слід аналізувати, наскільки вона нам вигідна, і на це варто особливо звернути увагу саме нам – мешканцям Кіровоградщини. Бо значна частина родовищ, які цікавлять США, знаходяться саме на нашій території.
Нині літій в Україні не видобувається, хоча його запаси становлять близько третини від доведених у Європі покладів та майже 3% від світових обсягів. Відомі три розвідані родовища і ще одна попередньо вивчена ділянка, також наявні кілька літієвих рудопроявів. Усі запаси залягають у твердих породах. Обидва доступні родовища – на території Кіровоградщини – Полохівське і ділянка Добра. Ще два знаходяться на окупованих територіях.
Україна входить до п’яти провідних країн світу за обсягами запасів графіту – близько 19 млн тонн. Наразі відомі шість родовищ, ділянку одного з них промислово експлуатує австралійська компанія Volt Resourses. На трьох родовищах операторами розвідки є BGV Group і турецька Onur Group. Решта родовищ та понад десять перспективних проявів відкриті для ліцензування. З п’яти неокупованих родовищ два знаходяться на Кіровоградщині – Заваллівське і Балахівське.
Наша країна входить до десятка країн світу з найбільшими обсягами розвіданих запасів титану і забезпечує близько 7% його світового видобутку. Наразі обліковано 28 розсипних та корінних родовищ. Основні титановмісні мінерали – ільменіт і рутил – часто зустрічаються разом із супутнім мінералом цирконом. У жовтні 2024 року ФДМ продав 100% "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" – найбільшого в Україні підприємства з видобування та збагачення концентратів титанових руд. Аукціон виграла компанія "Цемін Україна" азербайджанського бізнесмена Насіба Хасанова. До складу компанії входять Вільногірський ГМК в Дніпропетровській області та Іршанський ГЗК в Житомирській області.
Ще одним великим гравцем титанової галузі є приватна компанія Velta. До великої війни вона видобувала близько третини українського титану і навіть освоювала виробництво готової продукції з власного титанового порошку. Керівник Velta Андрій Бродський зазначив, що підприємства зараз працюють на 50-60% потужності через проблеми з енергетикою та логістикою.
В Україні є 12 силікатно-нікелевих родовищ із запасами кобальту (9 тис. тонн) та нікелю (215 тис. тонн), які можуть вилучатися як супутній елемент. Найбільш перспективні родовища кобальту – Капітанівське та Прутівське. З 12 два знаходяться на Кіровоградщині – крім Капітанівського ще Липовеньківське.
Україна посідає перше місце в Європі та одинадцяте у світі (близько 2%) за покладами уранових руд. На державному балансі запасів урану обліковане 21 родовище, з яких чотири розробляються (45% запасів країни), а решта запропонована для виставлення на конкурси УРП (угода про розподіл продукції). Видобуває та переробляє уранові руди лише ДК "СхідГЗК". Усі розвідані запаси сконцентровані на Кіровоградщині, Дніпропетровщині та Миколаївщині.
Вітчизняним компаніям бракує капіталу для реалізації потенціалу родовищ, тож уряд націлений на залучення іноземних інвестицій. Через зацікавленість цією галуззю світові ціни на літій у 2021-2022 роках зросли у десять разів. За два тижні до великої війни Українська рада бізнесу проводила круглий стіл із залученням геологів, політиків та інвесторів. Причинами неуспішності галузі спікери називали відсутність державного переліку копалин для отримання пільг, непрозору систему видачі ліцензій, застарілу класифікацію та інформацію про запаси, часті зміни правил гри, погану репутацію серед західних інвесторів.
За словами Нейтана Калверта, віцепрезидента компанії Privateer Capital Management, яка хотіла видобувати український літій, бюрократичні проблеми викликали в інвесторів більше занепокоєння, ніж загроза російського вторгнення.
"Якби ми з 1991 року чули такі заяви від президентів сильних держав, то в нас не було б війни з Росією. Кожна іноземна інвестиція в наші землю та надра – це гарантії безпеки. Інвестори будуть зацікавлені в захисті України та своїх активів", – каже голова Національної асоціації видобувної промисловості Ксенія Оринчак.
На думку президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, усе, що відбувається навколо рідкісноземельних металів України, – це поки що віртуальний проєкт, який потребує глибшого вивчення. "Наявні геологічні дані належать ще до радянського періоду, тому все треба спочатку вивчати, а потім приходити до висновку про комерційну привабливість проєктів", – каже Гончар.
Про які обсяги інвестицій може йти мова? Лише на першому етапі виробництва сировини необхідний обсяг інвестицій оцінюється понад 100 млн дол. Виробництво хоча б якось проміжного продукту коштуватиме 250-300 мільйонів доларів. Аби налагодити весь процес, знадобляться щонайменше чотири роки. "Це нешвидка історія. Не тому, що Україна щось робить не так, а тому, що це складний процес, весь світ так розвивається", – пояснює ексголова Держгеонадр Ростислав Опімах.
Як поставляться до цього громади, на території яких триватиме видобуток? Досі люди ставились до цього негативно. Але багато залежить від того, наскільки грамотно будуть сформульовані їхні вимоги. Отож, слід уже зараз міркувати і аналізувати.