На початку травня виповнюється сто років заслуженій архітекторці України, колишній головній архітекторці області, яка спроєктувала багато знакових будівель нашого міста Лідії Федорівні Крейтор.
Народилася вона у Казахстані, в м. Кизил-Орда. Рано втративши батька, разом з мамою переселилася до Ташкенту. Навчалась на будівельному факультеті Середньоазійського індустріального інституту, який закінчила в 1948 р. Під час практики на будівництві театру в Ташкетні познайомилася з майбутнім чоловіком Василем Гнатовичем Крейтором — лейтенантом, родом з Вільшанки, який після поранення на фронті служив заступником начальника табору для полонених німців і японців, які й будували той театр.
З часом вони одружилися. Невдовзі народився перший син Михайло. Так склалося, що середньоазійський клімат виявився шкідливим малюкові, тож влітку 1949 р. переселилися на батьківщину чоловіка — Кіровоградщину. В кінці того ж року, призначена головним архітектором майстерні в Кіровоградському науково-дослідному інституті «Облпроєкт». В 1962–1968 рр. обіймала посаду головного архітектора міста. Добиваючись дозволів у Києві й Москві на будівництво, аргументовано переконувала державних посадовців у доцільності для Кіровограда архітектурно-будівельних змін.
В 1968–1982 роках — головний архітектор Кіровоградської філії інституту «Укрколгосппроєкт». Член Національної спілки архітекторів України (1964; у 1978–87 — голова, від 1987 — відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації)
З 1993 р. — керівник проєктної групи об'єдння «Барва»; водночас у 2000-х рр. була головним архітектором проєкту будівельної компанії «Кіровоградбудінвест».
Серед реалізованих проєктів — комбінат побутового обслуговування на колишній вул. Ф. Дзержинського (нині Чміленка) (1952), реконструкція обласної філармонії (1953–55), добудова до головпоштамту на вул. М. Гоголя (1957–58), реконструкція та надбудова 2-го поверху лікарні на вул. Преображенська (1958–59), добудова між 3-ю міською лікарнею (колишня водолікарня Ґольденберґа) і будинком Македонського, реконструкція та прибудова крила до театру ім. М. Кропивницького (обидва — поч. 1960-х рр.) на вул. Театральній, обком КПУ (нині міськвиконком; 1959–62, співавт.), універмаг (нині «Дитячий світ»; 1962–63), кінотеатр «Комсомолець» (нині «Зоряний»; 1962–64) на вул. Велика Перспективна, добудова до житлового комплексу вбудовано-прибудованих приміщень на вул. Полтавська (2001, співавт.), забудова сіл Комишувате (1958) та Перчунове (1959) Кіровоградської області, житловий двоповерховий будинок на вул. О. Столєтова у Києві (2002).
За багаторічну працю та особистий внесок у забудову міста Кіровограда та Кіровоградської області нагороджена почесною грамотою Кіровоградської обласної та міської організації НСАУ. Лідія Крейтор щиро вболівала за стан сучасного архітектурного обличчя міста, консультувала, була активним членом містобудівної ради та обласної організації НСАУ.
Лідія Федорівна – берегиня сім'ї. З чоловіком Василем Гнатовичем виховали двох синів. Михайло — архітектор, Олександр — спеціаліст з виготовлення голограм.
З відкритих джерел