Лише п’ята частина наших вод чиста. Що питимемо завтра?

Підрив росіянами Каховської дамби спровокував потік публікацій про стан Дніпра. Водночас Дніпро дає не більш чверті від необхідної нам води. Як почуваються малі річки сьогодні, живлячи головну річку України? Що з підземними водами? І тут, на жаль, причина не в злочинних діях агресора, а в безвідповідальності наших людей. Як і в десятках інших випадків.

Екологічний стан більшості річок України далекий від задовільного

Якість поверхневих вод, що є джерелом питної води для населення України, незадовільна й характеризується підвищеним вмістом органічних і біогенних речовин.це костатує Державне агентство водних ресурсів України. Та що означає «незадовільне»? 62% поверхневих вод України — «під ризиком недосягнення задовільного екологічного стану». Тобто води більшості річок, річечок і струмків України непридатні для пиття без значної, а в деяких регіонах — досить значної дози реагентів, які не роблять її смак і запах приємнішими. Лише про 22% річок країни можна сказати, що вони в нормальному екологічному стані, зазначає Держводагентство.

За інформацією агентства, сполуки азоту, фосфору, важких металів, стійких органічних речовин, нафтопродуктів та інших речовин-забруднювачів – основні складники точкового та дифузійного забруднення поверхневих і підземних вод. Води гирлових ділянок річок також зазнають істотного забруднення нафтопродуктами та фенолами.

«Основними причинами забруднення поверхневих вод є скидання комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти й через систему міської каналізації, а також потрапляння до водних об’єктів речовин-забруднювачів у процесі поверхневого стоку води із забудованих територій і сільгоспугідь», — такими є висновки Держводагентства.

Катастрофа річки Псьол

Як це буває, жителі села Гуньки Омельницької територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області довідалися 9 липня. Того дня зливами змило в ліву притоку Дніпра річку Псьол тонни свинячого гною, який звозили на прилеглу земельну ділянку з місцевого свинокомплексу.

Річка перетворилася на смердючу стічну канаву. Почався масовий замор риби. Як кажуть місцеві жителі, спливли догори черевом величезні коропи під 50 кілограмів вагою. Річка стала мертвою впродовж 50 кілометрів. Поліція порушила й розслідує кримінальне провадження.

 

ЖКГ – один із основних забруднювачів вод

Центр громадського здоров’я МОЗ України повідомляє, що за результатами узагальнення звітів про використання води за 2022 рік у галузевому розрізі найбільшими забруднювачами є компанії комунального сектору, видобувної та переробної продукції та сільське господарство. 56% забруднених стічних вод надходять у поверхневі водойми басейну Дніпра. 29% забруднених стоків припадають на річковий басейн Вісли. Також на якість поверхневих вод негативно впливають шахтно-кар’єрні води, що їх практично без очищення скидають у річки.

За результатами хімічного скринінгу, проведеного в трьох річкових басейнах — Дніпра, Дністра й Дону, було виявлено відповідно 161, 108 і 60 небезпечних речовин. Знайдено пестициди, важкі метали, фармпрепарати, синтетичні поверхнево-активні речовини, пластифікатори, підсолоджувачі, наркотичні речовини.

Третину колодязів у сільській місцевості отруєно нітратами

За даними Центру контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ), 2022 року питома вага досліджених проб питної води із сільських водопроводів, що не відповідали вимогам, становила 25,4% за санітарно-хімічними показниками, зокрема на вміст нітратів — 2,8% проти 4,1% 2021 року. Питома вага досліджених проб питної води з джерел нецентралізованого водопостачання, що не відповідали нормам за вмістом нітратів, становила 24,6%, зокрема з шахтних колодязів — 29,4%.

Молочна суміш для дитини, приготовлена на криничній воді, може стати для неї смертельною. Мама взяла воду з отруєного нітратами колодязя, що їх, як видно з даних ЦКПХ, майже третина, зварила кашку своїй дитині, й та померла або в найкращому разі отримала важке отруєння у вигляді водно-нітратної метгемоглобінемії.

На початку червня до Житомирської дитячої лікарні привезли 12-річного хлопчика з яскраво вираженою жовтяницею та дуже низьким гемоглобіном — лише 40 одиниць. Хлопчика врятували. Але за місяць також із симптомами метгемоглобінемії привезли його 8-річного брата. Дитину врятувати не вдалося. Мати цих дітей у всьому звинувачує місцевого фермера, поле якого — за два метри від її домогосподарства. Він обприскує кукурудзу отрутохімікатами й удобрює землю свинячим гноєм — через це колодязь на подвір’ї жінки забруднений нітратами.

У лікарні, де лежали діти, не можуть однозначно сказати, що вони отруїлися нітратами, але не заперечують, що симптоми, з якими їх ушпиталили до онкогематологічного відділення, схожі на симптоми отруєння нітратами. 2022 року до ЦКПХ було спрямовано 11 повідомлень про спричинену отруєнням нітратами водно-нітратну метгемоглобінемію дітей віком до трьох років. Повідомлення надійшли з Житомирської, Київської, Харківської областей.

Що робити?

Отже, в низці населених пунктів і окремих домогосподарств забруднено нітратами водоносні горизонти та, відповідно, воду в колодязях. Якщо за десять метрів від колодязя туалет із вигрібною ямою, а за сім метрів свинарник, воду у вашому колодязі отруєно, тож вона може спричинити багато хвороб, зокрема й онкологічних, а також смертельні отруєння ваших дітей. ЦКПХ особливо зазначає, що ефективних методів видалення нітратів із води за умов нецентралізованого водопостачання практично немає. Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність.

Колодязі необхідно чистити від нальоту залізними щітками та дезінфікувати. Причому повторювати цю процедуру не менш як раз на рік, або навіть частіше. Й обов’язково контролювати вміст нітратів у воді вашого колодязя. Якщо їх концентрація перевищує 50 мг/л, — це вже отрута. І, що дуже важливо, колодязі слід розміщувати на незабрудненій і захищеній території вище за течією ґрунтових вод на відстані не менш як 30 метрів від магістралей із інтенсивним рухом транспорту й не менш як 20 метрів від туалетів, вигрібних ям, каналізації, місць утримання худоби, складів добрив і отрутохімікатів.

Юлія Мельничук, ДТ


Надрукувати   E-mail