Днями мала дві розмови, які дуже потішили. Вранці зателефонувала моя внучка Настя і українською літературною мовою повела розмову. До цього у них половина родини говорила українською, половина російскою, а в Захарчика (йому три рочки) взагалі виходив суржик. І Настя, яка здебільшого розмовляла російською, говорить:
– Сьогодні вночі спало на думку, що коли розмовляю російською, я подібна до орків, а я ж цього не хочу. Із сьогоднішнього дня – спілкуюсь лише українською.
Я просто дуже зраділа.
У суботу на заправці в м. Помічна Денис Анатолійович заплатив за заправку мого автомобіля, бо вийшло так, коли витягувала гаманець біля заправки, він виявився порожнім, коли ми вже заправились і відїхали від заправки, до машини підбіг молодий парубок і прстяг мені гроші, сказав, що коли я відкривала гаманець, вони випали, я подякувала, але попросила, щоб він віддав ці гроші Денису Анатолійовичу, бо він заплатив за бензин. Я вже трохи до понеділка нашкребла коштів і телефоную до Дениса, питаю чи хлопець повернув гроші. І розповіла, як було. Денис сказав, що ні грошей він не доніс, от хочеться матюкнутись, але не хочу бути схожим на цих покидьків, у них, що не слово, то матюк. Денис Анатолійович відмовився від грошей, бо знає, що я щодня вожу смаколики у волонтерський центр і ще куди треба, і заправка машини. то моя проблема і моїх близьких друзів, серед яких і він. Але як же відрадно, коли молоді люди чітко розуміють, що нас розмежовує і чим ми відрізняємося від рашистів.
Перш за все мова, наша солов'їна, багатостраждальна віками шліфована– наша мова.
І друге, що ми ніколи у розмові зі старшими не дозволяємо собі нецензурщини, тоді як у перехоплених СБУ розмовах навіть матері з сином через слово нецензурна лексика.
Ми не можемо і не хочемо бути подібними до цих рашиськиз покидьків. Вони вкрали у наших батьків старість, а у дітей дитинство. Вони вкрали у нас весну, а в багатьох життя, здоров'я, дім.
Вони несуть смерть і самі порожні для життя. "Ви бачили, як наші наступають? Без зброї проти танків, БТР-ів? А ваші своїх же добивають, бо кожен з вас заздалегідь помер." Нацгвардієць Андрій.
Прості українці викрали у військових рф бензовоз із 700 літрами палива та передали його госпіталю на Київщині.
Я не прошу достатку, я не прошу собі здоров'я! Я молюся лише, щоб до батьків повернулися всі ті, хто в жорстокому бою... Щоб дітки обійняли своїх татусів і було у безпеці кожне дитя. Щоб ангели в небі ракети спиняли, щоб настало спокійне і мирне життя. Україна в нас непереможна і захисники наші теж.
І ми з нашими людьми будемо робити все, щоб наблизити перемогу. Так, я не можу взяти автомат в руки і захищати Батьківщину, але в нашого колективу, разом з багатьма українцями виходить організувати випічку смаколиків 1500 штук кожного дня.
Без вкладу кожної людини, хто хоче наблизити перемогу це просто неможливо. У космічному науковому центрі NASA висить плакат із бджолами, на якому написано: "Аеродинамічно тіло бджоли не пристосоване літати, але добре, що бджола про це не знає". Закон фізики, аеродинамічний принцип свідчить, що ширина крил занадто мала, щоб утримати її тіло в польоті, але бджола не знає, вона нічого не знає про фізику або її логіку і все одно летить. Це те, що ми всі можемо робити, літати і перемагати будь-якої миті перед будь-якими труднощами і за будь-яких обставин. Будьте бджолами, незалежно від розміру крил, літайте та насолоджуйтесь життям. Ми вистоїмо і все зможемо.
Волонтерська картка для надання допомоги на прдукти нашим бійцям
5168 7450 3180 8782 Приватбанк
Щиро дякую всім, хто з нами, хто несе по граминці нектару, а буде мед, а нам всім потрібна перемога, і ми переможемо, бо ми на своїй землі, за нами правда, з нами Бог, за нами перемога! Слава Ісусу! Слава нації! Слава захисникам нашої держави! Слава Україні!
Тетяна Ліщенюк