«Чи погано без електрики? Дуже погано. Але хто є основним винним? Чому це рідко прочитаєш в численних "наелектризованих" дописах? Московити на чолі з хуйлом більше десяти років ведуть війну проти України. І вони знищують обстрілами наші електростанції. Чи є питання до влади? Є. Але не варто забувати про першу причину, як на мене. Навіть дискутувати не хочу на цю тему. Таке враження, що наші люди дають ворогу клепати перемогу в інформаційній війні, діють на його боці...»
Такий допис відомого лікаря і громадського діяча Андрія Гардашникова у ФБ просто дуже актуальний. Проблеми зі світлом дістають кожного. Але чомусь багато з нас буквально випльовують це незадоволення у соцмережі під таким соусом, ніби це хтось (обленерго, олігархи, влада, особисто Райкович чи Зеленський?) сидять і, граючись, вимикають рубильник у першу чергу тому, незадоволеному. Нібито для того, щоб принизити його, показати, що «ми – бидло». Та ніхто не зробить нас бидлом, якщо ми всередині себе не такі. То, може, варто заглянути всередину себе?
Особливо дивує і вражає, коли подібні речі висловлюють журналісти. «Підняли тарифи, нас грабують. Це геноцид(?!) Це діють іноагенти». Не хочу називати прізвище, хоч це людина й не з нашого міста. Можливо, це написано під якимось емоційним впливом.
Окрема тема про олігархів. Так, їх ніхто не любить. І мають вони статки незрівнянно більші, ніж будь-хто з нас та ще й надбані далеко не завжди чесно. Але, як не крути, олігархи – це великі підприємці, і кошти у них розподілені та мають працювати у тих галузях, де вони діють. І вимагати, щоб олігархи за власний кошт ремонтували і відновлювали зруйновану русо-фашистами енергетику, принаймні, наївно. Кожен чи більшість мають якісь свої фінансові накопичення. Давайте віддамо їх на відновлення енергетики. Як вам ідея?
Особливо гірко, коли до наших нелегких проблем приплітають політику. Ось при Порошенку світло не вимикали… І це пишуть люди з вищою освітою і чіткою проукраїнською позицією. Ясна річ, у нас безліч питань до влади. Але формулюватися вони мають чітко, конкретно і конструктивно. І ще – коли ми будемо об’єднані, а не нищитимемо один одного через якісь уподобання, то ми знайдемо сили і механізми, як добиватись від влади адекватних відповідей на ці питання. Інакше – ніяк. Будь-яка тупа гризня не лише на руку нашим ворогам, вона ослаблює нас енергетично, забирає наші сили особисті і суспільства загалом. А у слабших ще й забирає віру у себе і майбутнє.
Світлана Орел