Поліцейський відділок села Великі Синяки. В кабінеті сонце, пилюка, сонні мухи, поліцейський Олег Мишкоріз, дядко Петя і дядко Гриша.
Поліцейський Олег Мишкоріз:
– Так… Минулого тижня ви здали російського танка...
– Так точно.
– Сказали, шо останній!
– Крайній.
– Ладно, крайній.
– Одного танка ви оставили собі. Нашо?
– На картоплю.
– На шО?!
– Для городу. Ми договорилися з генералом.
– З яким генералом?
– Залужним.
– З ким?!
– Осьо у нас бумага є.
Дістають складений папір.
Олег Мишкоріз бере в руки і читає:
– …Збройних Сил України… Петру Логвиненку і Григорію Бориспольцю … танк у тимчасове користування… Підпис, печатка…
Олег Мишкоріз мовчки дивиться на дядька Петю і дядька Гришу. Ті мовчки сидять.
– Ну, допустім. Допустім, на картоплю! Дядь Петя, от скажіть мені, откуда у вас цього тижня в дворі з’явився ще один танк?
– …Вродило.
– А минулого місяця 3 танки здали – теж вродило?
– Ні. То спецоперація нашого блокпоста.
– Яка спецоперація?!
– Секретна.
– А двоє москалів, які у вас в сараї,– теж зі спецоперації?
– Нє. То Надька підібрала. Ходили в лісопосадці грязні, миршаві. Надька пожаліла, пригнала до хати. Разом з танком. На обмін підуть.
– Тим більше, вона теж собі танка хотіла.
– Нашо?
– У Фору за продуктами їздить.
– Ви знущаєтесь?!
– Ніт.
– Так. У мене нерви через вас ні к чорту. Танка треба здать!
– Хто Надьці скаже?
Дядько Петя і дядько Гриша мовчки дивляться на Олега.
– Я – нє.
– Отож. Хай поки буде два, тільки один добре сховаємо.
Автор невідомий