…Я пам’ятаю його малюком. А, може, й зовсім не пам’ятаю. Пригадую тільки, що його мама, а моя однокурсниця Даринка Васильчук, після пар не вирушала на кінопрем’єри чи в театри, а поспішала додому – у неї вже були сини. Хто ж знав тоді, що вони нащадки легендарного сотника УПА Гамалії? Один з них – Вадим – нині воїн, на передовій. Ось що написала Дарина у його день народження:
«Візьми «Кобзар», почуєш Гамалію –
Дух, що з неволі вибавляти йде».
Дмитро Павличко, «Сотенний Гамалія»
У твій день, сину, зізнаюся, що необачно я колись обрала за колискову «Лебеді материнства» Василя Симоненка, де є, як з’ясувалося, деякі пророчі слова: «Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, / Виростуть з тобою приспані тривоги…».
Правда, я не накликАла, насправді, ті тривоги, мені до серця припало інше: «Мріють крилами з туману лебеді рожеві, / Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. / Заглядає в шибу казка сивими очима, / Материнська добра ласка в неї за плечима. / Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, / Не пущу тебе колиску синові гойдати. / Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії.»
І молюся, і тішуся, і тривожусь…
Нинішній історичний час певним чином перефразував шевченкове. «Славних прадідів великих правнуки…» таки СЛАВНІ, по всій Україні!!! І на твою долю, сину, випало бути в строю серед цих славних правнуків, у Збройних силах України.
Тяглість поколінь… То є великою відповідальністю і великим тягарем, мій козаченьку, носити воєнний позивний Гамалія, який ти обрав для себе в цю страшну війну… Саме таке антропологічне псевдо часу бойових дій минулого століття на теренах України мав твій троюрідний прадід, двоюрідний дядько бабусі Варвари, Скригунець Василь Миколайович, який у Першу світову війну був січовим стрільцем, а в Другу світову – сотником УПА… Дмитро Павличко в поемі «Сотенний Гамалія» про кулемет твого прадіда, який «Гарчить, як звір, регоче, як лелека, / Гримить, як грім з небесного вікна», писав (ще до Майдану):
«Пройдуть літа. Впадуть усі редути,
Але послухай, помовчи вночі…
Той грім сотенного ти будеш чути
І в Києві, не тільки в Космачі».
Так, сину мій, «Можеш вибирати друзів і дружину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».