Випадково у ютубі зустріла знайомого. Ігор Алєйніков, товариш нашого колеги Юрія Лісниченка. Не раз перетинались в одній компанії. І раптом Ігор – під логотипом Пітон Каа. Що то є? Чому вчитель тепер під маскою героя Кіплінга?
Виявляється, Ігор і у такій формі тепер веде свою викладацьку діяльність. Ось що він розповів: «Ідея зробити канал на історичну тематику з'явилась десять років тому. 2015 рік ми всі добре пам'ятаємо. Буремні події 2014-го, початок війни на Донбасі, різкий стрибок долара, інфляція та подорожчання буквально всього. В кінці 2012 року в мене народилась дитина, жінка, відповідно, не працювала, а вчительської зарплати часто не вистачало, щоб забезпечити сім'ю. У той же час якраз почалась програма YouTube по монетизації відеоконтенту. Зваживши всі “за” і “проти”, я вирішив спробувати робити те, що вмію найкраще, а саме — бути тим, ким я є, тобто вчителем історії. Тим більше, що на той час на YouTube конкуренція серед освітніх відео на тематику історії була відносно невелика. Канал вирішив одразу вести двома мовами, щоб максимально розширити авдиторію, а через деякий час з подивом побачив, що глядачі почали приходити не тільки з України, а з усього пострадянського простору, Східної Європи, а згодом підключилися й інші країни Європи та Америка. Концепт одразу був таким: я не буду показувати "розмовляючу голову", тобто себе, розповідаючи якісь речі перед камерою. Також на той час я, як вчитель, і сам гостро потребував саме ілюстративних матеріалів для уроку. Стислих пояснень навчальних тем з яскравим відеорядом та кількома шарами інформації: крім голосового супроводу, текстових пояснень термінів, демонстрацій карт, схем, музейних експонатів, історичних реконструкцій витворів мистецтва і т.п. Це все мало бути доступно, наочно, якісно та достовірно, без усілякої новомодної альтернативщини. Тобто – бери й користуйся. На той час у школи якраз почала надходити відповідна мультимедійна техніка. Відео спочатку робив, використовуючи конструктор уроків – оболонку, в яку можна було це все додати, а потім змонтувати як відеофайл. Потім опанував PowerPoint, різні графічні й звукові редактори, штучний інтелект. Робив усе сам, проте найчастіше, не довіряючи власній дикції та обладнанню, використовував голоси професійних дикторів з готовим начитаним текстом. Зараз переважно україномовні відео вже давно озвучую сам. Певний час із дозволу компанії "Нова школа", відомого розробника мультимедійних програм для школи, використовував при монтажі також фрагменти їхніх навчальних відео. Звичайно, ділився контентом з колегами. Це ж все безкоштовно. У 2020-му на хвилі карантину та дистанційного навчання, я побачив, що подібний контент вистрілив прямо в десятку, канал став стотисячником, і отримав "срібну кнопку" – нагороду за визнання від YouTube.
Чому Пітон – досить банально. Це було моє дворове прізвисько. Тому довго не думав. Але образ виявився вдалим. Хтось із дописувачів якось сказав, що дуже підходить для історика: мудрий наставник, з довгим віком та хорошою пам'яттю, а ще – холодний і безпристрасний».
Тож, слухаймо Пітона Каа і набираймося розуму!