У статті «Тараса Шевченка увічнили на Інгулі першим», яка була розміщена на сайті «Першої електронної газети» 1 листопада 2014 року, кандидат історичних наук Сергій Шевченко наводить цитату із статті Наталії Бракер «Микола Федорович Федоровський, перший український діяч у м. Єлисаветі»: «Він перекладав і виучував з дітьми байки Крилова та українські вірші, а у садку школи діти насипали могилу Шевченка, що згодом виросла в чималий курган».
Стара будівля ремісничо-грамотного училища на Ковалівці в Єлисаветграді
Далі Сергій Шевченко пише: «Той курган, споруджений у місті, яке відвідував малий Тарас, виконував функції першого пам’ятного знака, виховну роль у національно-патріотичному формуванні світогляду дітей. Професор Леонід Куценко назвав Шевченківський курган у садку училища одним із перших пам’ятників Кобзареві в Україні, створених у стилі народної традиції».
Будівля ремісничо-грамотного училища по вулиці Вокзальній. Архітектор — Олександр Любельський. Освячена будівля 11 жовтня 1913 року. Десь на цьому газоні й була курган-могила Тараса Шевченка
На стіні двоповерхового цегляного будинку по вулиці Вокзальній, на розі з Училищним провулком, є охоронна дошка, яка вказує на те, що це пам'ятка архітектури — будівля ремісничо-грамотного училища. А нижче дата — «1867 рік». Але це не рік спорудження будинку, а рік заснування училища.
Мико́ла Фе́дорович Федоро́вський ( 4 грудня 1837, м. Борзна, Чернігівська губ. — 23 червня 1918, м. Бердянськ) — генерал-майор військово-навчального відомства, український освітній діяч, меценат
В «Історичному нарисі м. Єлисаветграда» зазначено, що «...на Ковалівці 15-го жовтня 1867 р. відкрито з ініціативи дружини майора А.М. Рєзанової, дружини полковника А.І. Некрасової та викладача єлисаветградського офіцерського кавалерійського училища М.Ф. Федоровського… безплатне ремісничо-грамотне училище, яке перебуває у віданні єлисаветградського товариства розповсюдження ремесел та грамотності і під безпосереднім наглядом попечителя и попечительки».
Один із засновників училища М.Ф. Федоровський писав у своїх спогадах, що це був «...куплений колишній єврейський шинок, будівля якого досі збереглася на розі Тюремного провулка (Училищного) та Вокзальної вулиці. Звідси, коли училище було офіційно відкрито, воно перейшло на Дворцову у будинок Плескова, але не надовго, а потім знову повернулося в колишній шинок, бо там було досить велике подвір'я, де я розвів садок».
У якому році Микола Федоровський насипав курган-могилу Тараса Шевченка у садку ремісничо-грамотного училища — не встановлено. Очевидно, це було до 1876 року, бо у цьому році Микола Федорович переїхав до Києва на посаду вихователя у кадетському корпусі. Але він не поривав зв’язків зі своєю школою — листувався з друзями, двічі – у 1905-му та 1909-му роках, приїздив до Єлисаветграда.
Перехрестя Вокзальної вулиці та Училищного провулку. Територію перед будівлею ремісничо-грамотного училища від дорого відділяла огорожа. Фото 1980-х років.