Історія життя Oлі та Тараса Мельстерів – це історія про кохання, про таке кохання, яке й не снилось двом англійським підліткам, про яких розказав усьому світові Шекспір.
Їм не було нудно один з одним. Вони були разом 24/7. Вони разом розвивались, планували своє життя, мріяли, мріяли, мріяли... У них планів було стільки, що не вистачило б пару сторіч…
Вони шість років тому дали один одному обітницю. Обіцяли любити і оберігати один одного в хворобі та здоров’ї, горі та радості, розуміти один одного, вірити, бути разом, щоб не готувала їм доля.
А доля їм готувала…
9 вересня 2016 року, благославляючи дітей до шлюбу, хіба ми з Людмилою Щестаковою могли подумати, що менше шести років Бог їм відвів насолоджуватись коханням.
Хіба могли подумати, збираючи дітей на весілля, що через шість років будемо збирати їх в засвіти?
Хіба могли подумати, що через шість років квіти, аби привітати з річницею, ми будемо нести на кладовище?
Вони жили разом, турбувались про всіх разом, і пішли в засвіти тримаючись за руки.
Про таку любов можна тільки мріяти, так кохати один одного – це дар Божий.
Вони жили кохаючи, вони захищали нас кохаючи, вони загинули, кохаючи один одного і нас усіх.
Вогнем своєї любові вони щиро ділились з рідними, друзями.
Інга Дудник