Шлях до Євросоюзу лежить і через вареники

Вперше в житті я продавала свої вареники, та ще й за космічними цінами: по два євро з штуку. І розлетілись вони, як гарячі пиріжки. Це було під час благодійного заходу, який організувала місія ЄС у Косові, і в якому взяли участь представництва всіх країн Євросоюзу в Приштині.

Президент Місії Томас Шуньог також поласував українськими вареничками з капустою. Він поклав у благодійну скриньку солідну купюру і відмовився брати решту! Так само й інші гості щедро платили за смачні українські страви, знаючи, що всі зароблені кошти підуть на доброчинність.

Запросили на цей захід і нас, українок, хоча Україна ще не є членом Євросоюзу. Але це добрий знак, він означає, що скоро все може змінитися.

На вечірку нас покликала наша чудова подруга Маргарита Левченко з Казахстану. В її жилах тече українська кров, її дідусь був видатною особистістю. Ритин чоловік, Хуан – іспанець, який працює в місії ЄС. Так усі ми опинились у потрібному місці в потрібний час і дуже старанно підготувалися до ярмарку.

Наліпили, напекли, насмажили, наварили. Хуан приготував справжню іспанську паелью, Таня Красельникова накрутила вергунів, Алла Корчакова та Оксана Чиканчі – налисників із сиром, Яна Долгополова – різних смаколиків.

Поруч був стіл із презентацією Польщі, і там теж були вареники. Звісно, ми з польськими друзями-поліцейськими, які служать у місті Мітровіца, обмінялися своїми стравами. Не буду брехати, їхні вареники (пирОги) з м'ясом були смачні. Але такого ніжного тіста, як у моїх вареничків, не було ні в кого. Бо потім поляки навіть приходили, розпитували рецепт.

До речі, гості розкупили всі мої петриківські мальовки! А це значить, що скоро з'являться нові, і всі вони допомагатимуть Україні.

Людмила Макей


Надрукувати   E-mail