Ремонтного робітника залізничної станції Кірово-Українське Сергія Береславського заарештували 18 серпня 1947 року за «антирадянську діяльність». Тридцятичотирирічного чоловіка звинуватили у тому, що надіслав два анонімні листи до редакцій кіровоградської та московської газет.
Спершу 22 травня того року Береславський написав листа у газету «Известия», у якому «по ворожому висловився про життя в СРСР та про одного з вождів комуністичної партії та уряду». Оскільки слідчий, який вів справу, злякався назвати прізвище цього «вождя», то припускаємо, що це був Йосип Сталін.
А через три тижні, 12 червня, Береславський уже пише такого ж листа до редакції газети «Кіровоградська правда», в якому «недоброзичливо висловився на адресу комуністів, працівників прокуратури та органів радянської влади».
У судовому засіданні Сергій Береславський пояснив, чому він шукав правду у газетах: «У квітні 1947 року мене звільнили з роботи… за порушення трудової дисципліни… і я вирішив написати в редакцію газети «Кіровоградська правда» листа. Також написав листа в газету «Известия». Мене підштовхнуло до цього те, що мене зняли з роботи і я був незадоволений радянським ладом».
Сергій Береславський воював у 1941-1945 роках. Після демобілізації одружився. На час арешту мав вагітну дружину та двох малолітніх дітей, з якими тулився у залізничній будці на Петропавлівському переїзді. Своє звільнення з посади шофера вважав незаконним. Шукав правди в обкомі профспілки та редакції газети «Кіровоградська правда». Йому обіцяли допомогти у поновленні на роботі, але не допомогли.
Машинописна копія листа Сергія Береславського у редакцію газети «Кіровоградська правда» від 12 червня 1947 року. З архівної слідчої справи. ДАКірО. – Ф.5907. – Оп.2Р. – Спр.1514.
Ось що Сергій Денисович писав у листі до редакції газети «Кіровоградська правда»:
«Мені надали допомогу, як це роблять у країні «рад». Коли треба було захищати вас, тоді кожний комуніст був миленький і без мила в ж…у ліз, а тепер як комуніст – так і бог, а як безпартійний – так і раб. Скільки можна!
Мені якраз «допомогли» знайти порядок. Я просив в обкомі рад і вашу редакцію, та ніхто не притримується законів щодо робітників, з робітника кожний з верхівки може шкуру здерти.
І ось преподобний комуніст Кравець мене та мою сім’ю загробив. Моїй дружині треба йти у пологовий будинок, а вона уже опухла, і я вирішив, що нехай народжує удома, щоб мучилась одна, а не з дітьми.
Я уже не ображаюсь на прокурора, тому що такі люди як він взагалі живуть нашою кров’ю. Куди не зайди, ніхто не відповість по-людськи, наче живемо при монархії».
…29 вересня 1947 року Кіровоградський обласний суд призначив Сергію Береславському 10 років виправно-трудових таборів з поразкою у правах на три роки та конфіскацією майна. Що можна було конфіскувати у родити засудженого – важко сказати. В архівно-слідчій справі згадується, що відбував покарання чоловік в одному з виправно-трудових таборів в Комі АРСР. Подальша його доля невідома.