Це наче мої діти… Вони всі наші…

Тяжка трагічна звістка про смерть молодого подружжя від рук російської нечисті вразила в саме серце. Ми нині мало не щодня отримуємо такі звістки, але цього разу…

Я особисто не була знайома з Олечкою і Тарасом Мельстерами. Але вони були дітьми тих небайдужих жінок, які фактично підхопили певний спектр громадських ініціатив, які зароджувалися ще на початку 90-их. Після розпаду СРСР на перших порах ми не мали реальних живих громадських організацій і всі активності зосереджувались у Народному Русі. Тут з’являлись зародки і екологічної, і правозахисної свідомості, створювали ми і Комітет солдатських матеріа, тут же отримала свій розвиток «Просвіта» і ряд жіночих організацій.

Інга Дудник була однієї з тих, хто міцно взявся за правозахисний напрямок. Громадська організація «Територія успіху», яку вона очолює, має на своєму рахунку багато успішних проєктів, безліч корисних справ. Нині вона – координатор одного із гуманітарних центрів Кропивницького. Людмила Шестакова підхопила екологічний напрямок, пізніше стала координаторкою кінофестивалю ”Docudays UA” у регіоні.

Оля – дуже ніжна, дітклива дитина, стала кондитеркою. випікала пряники, на яких малювала тварин, рослин, казкових персонажів чи символіку до свят. Вона долучалась до благодійних проєктів – пекла для військових, безпритульних, для онкохворих дітей. Тарас обрав комп’ютери.

"Коли життя змусило їх змінити комп'ютерні мишки на автомат, я намагалась прийняти їх вибір. Коли донька обрізала коси, не тому, що хотіла змінити зачіску, а тому, що заважали носити броніки, мене накрило. А сьогодні я плачу. Не маю сил щось говорити, писати. Дякую, що захищали нас на землі, тепер захищаєте з неба. Боляче, дуже боляче", – написала Інга Дудник у ФБ.

Оля і Тарас загинули на сході України. у день літнього сонцестояння – 21 червня. Стали нашими янголами.

Скільки їх піщло до Господа тільки за останнє сторіччя – тих, хто мав у серці любов до України і був знищений імперським злом. Щодня ми просимо у Бога захисту і підтримки, щоб було менше смертей, страждань, руїн. Щоб якомога швидшою стала наша Перемога!

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail