Пoвідoмлення прo пoжежу дo Служби пoрятунку надійшлo 6 травня o 14:39. Гoріла квартира на п’ятoму пoверсі дев’ятипoверхівки на вулиці Сoбoрній. Ось як розповіла на ФБ про цю пожежу сусідка погорільців Інна Жолобова:
«Суботній день, що мав би стати звичайним вихідним, став для нашого будинку таким, що під час війни випробував на стресостійкість з подвійною силою. Згоріла вщент квартира поряд з моєю... Коли їхала додому після повідомлення про пожежу поряд з нашою квартирою, не могла думати ні про що... Втім, одне знала точно: син в безпеці. Але – у квартирі були документи, кошти, наш улюбленець-пес, цінні речі, які могли згоріти через недбалість і психологічну незрілість сусіда, який загрався у докорах власній матері через свою людську неспроможність.
Це тривало роками. Ми неодноразово рятували ту матір від сина-кривдника, задовго до війни (в мережі почались спекуляції щодо травмування війною). Так, він воював. Але пив, бив власну матір, знущався над нею ще задовго до 2014 року... Її дуже жаль.
Що я змогла, зробила, аби їй було де притулитись, поки міська влада, сподіваюсь, допоможе ліквідувати наслідки пожежі на нашому поверсі і в квартирі потерпілої жінки.
Коли, врешті, змогла видихнути і побачила свої чорні від сажі руки, дякувала Богові, що ми живі, здорові і з житлом...
Далі маю сказати ДЯКУЮ не тільки моїй родині, розкиданій по різних куточках країни. Дякую друзям і подругам, які запропонували нам ночівлю, бо вдома залишатись неможливо через наслідки пожежі. Дякую журналістам, які, сподіваюсь, не залишать без розголосу і контролю ліквідації наслідків пожежі в будинку.
Дякую всім причетним до ліквідації пожежі! Хлопці і дівчата працювали оперативно, професійно, злагоджено, людиноорієнтовано і стримано, не зважаючи на емоції постраждалих мешканців будинку.
Дякую сусідам і поліцейським, які допомогли врятувати нашого Арчі із задимленої пастки!
Дякую друзям сина, які підтримали не тільки його (заспокійливими, водою, увагою), а й мене – дорослу, (майже) стресостійку людину. А як ці діти раділи порятунку нашого домашнього улюбленця!.. Плакали від щастя всі разом.
І, знаєте, навіть у стресі спрацьовують професійні компетенції. У хвилюваннях за власне житло і майно, врятоване від пожежі, дякую Яні Ковальовій, що допомогла надати тимчасовий притулок жінці, чия квартира згоріла вщент, і чий син загинув через власну недбалість.
Дякую усім, хто написав, подзвонив і запропонував допомогу! Це безцінно!!! Коли все стихло, не могла втримати сліз вдячності.
Разом з мешканцями будинку щиро сподіваємось, що міська влада допоможе компенсувати збитки, завдані пожежею, у тому числі, для відновлення електропостачання, мережі Інтернет. У нашому будинку слід перевірити квартири, де роками накопичується сміття, яке, як показав сьогоднішній досвід, дуже складно загасити під час пожежі (ми звертались неодноразово, але нас не почули)».