Як Марко Лукич розклав Панночку (ФОТО)

Головний режисер Кіровоградського музично-драматичного театру ім. Кропивницького Євген Курман узяв за основу п’єсу Марка Кропивницького за повістю Миколи Гоголя «Вій», залучивши до роботи над спектаклем усю трупу. Жанр вистави – рок-опера. Для сучасного українського драматичного театру цей жанр доволі рідкісний. Композитор Денис Федоренко у постановці використовував як авторські композиції, так і народні пісні. Увесь цей музичний матеріал він скомпонував у єдине ціле, що передає настрій і відповідає усім тонкощам сюжетної лінії.

Головні герої у п’єсі зображені незвичайними. Аби зриміше показати це, режисер вжив прийом роздвоєння їхніх особистостей. Зокрема йдеться про головну героїню – Панночку. Її образ трансформується окремо у дві постаті: Панна-юна, щира дівчина (Олена Табак) та Панна-сутність, досвідчена, смілива, незалежна, яку яскраво зіграла Інна Дорошенко. До слова, за цю роль експерти назвали її кращою актрисою фестивалю «Вересневі самоцвіти-2020».

Передавати містичний настрій п’єси допомагає чарівне дзеркало, у якому то з’являються, то зникають різні позитивні і лихі персонажі.

Цього вечора глядачі (а в театрі був аншлаг!) жваво сприймали те, що відбувалося на сцені. Разом з героями переживали події, співчуваючи то Хомі Бруту (заслужений артист України Олександр Ярошенко), то Панночці. Базарювали на столичному Подолі. А у фіналі щиро підспівували акторам, які виконували завершальну оду «Влада кохання».

– Ідею поставити п’єсу авторства Марка Лукича Кропивницького виношували вже давно, – розповів Євген Курман. – Власне, ми до всіх репертуарних назв ставимося дуже зважено. І у нинішній час, слід говорити правду, взяти до роботи «Глитая» або «Дай серцю волю...» — це було би досить ризиковано... Тому звернули увагу на інсценівки Кропивницького. Зупинилися саме на цьому матеріалі, оскільки інсценізація Марка Лукича створена як народна опера. Ми ж дуже активно розвиваємо саме музичну складову українського театру. Побачили, що можна трансформувати цей матеріал на сучасний манер, у результаті вийшла рок-опера.

За словами Євгена Курмана, крім «Кохання Панночки» цьогоріч відбулося кілька прем’єр. Це – «Ladіe’s night» (Жіночий вечір), «Закон» за Володимиром Винниченком, сучасне відтворення «Наталки Полтавки» з оновленим складом і музичним аранжуванням. Саме цією виставою 138 років тому розпочався перший сезон українського професійного реалістичного театру. Також глядачі побачать «На полі крові» Лесі Українки.

Все ж, хочеться сподіватися, що у майбутньому на сцені театру з’являться п’єси й самого Марка Лукича. Зокрема, цікавою у сучасній інтерпретації могли б бути п’єси «Де зерно, там і полова (Дві сім'ї)», «Доки сонце зійде, роса, очі виїсть». Звичайно, мюзиклу або рок-опери з них не вийде, проте їхня змістова актуальність не втрачається з часом.

Ольга Кизименко


Надрукувати   E-mail