Минулого тижня у кінотеатрі «Портал» демонструвався фільм «Інший Франко». Я б назвала фільм "Ще один Франко", бо з назви не зовсім ясно, що мова йде про сина Івана Франка – Петра. Я впевнена, що більшість з нас і не чули ніколи про нього, хіба що хтось спеціально вивчав біографію.
Однак, це людина дивовижної долі – співзасновник ПЛАСТу, військовий льотчик, боєць Української Галицької Армії, винахідник (в хіміко-харчовій галузі).
Всупереч письмовому зобов'язанню перед НКВС опублікував у газеті «Діло» статтю про Голодомор. Совєти спробували його зробити "народним депутатом СССР" для об'єднання західних і східних українських земель, але що з того вийшло – власне, і розповідає фільм.
Не буду надмірно хвалити, чимало є й недоліків, є питання до сюжету – він чомусь сильно нагадує фільм 1994 року "Утомльонниє солнцем" Нікіти Міхалкова (в ті роки путін ще не був президентом, а носив чемодан за Собчаком, тому росіяни ще не втратили глузд повністю і знімали щось толкове).
Але я розумію, що аудиторія фільму про Петра Франка – це українська інтелігенція, тож вам точно сподобається хоча б тому, що такі картини дуже потрібні, бо одна за одною відкривають нам забуті, безжально вирвані сторінки України, її історії і людей, які цю історію створювали.
Отож, якщо ви українська інтелігенція – подивіться цей фільм.
Надія Паливода