Вірус, обтяжений короною і карантином, автоматично змушує шукати бодай якийсь привід для оптимізму. Сам пошук апріорі невдячний, бо цей «позаклітинний інфекційний агент» (характеристика із Вікіпедії), хоч і загрожує по факту легеням, проте нахабно укорінився у нашому мозку, змішавши реальну симптоматику з класичною іпохондрією. І тепер ми всі ніби трішечки хворі. А раз глобально усі, то хочеться знати заради чого.
Про всю планету не скажу, а ось з Україною сталася справді цікава історія. У період з 21 березня по 11 травня (згідно древній системі «Карти долі») наша країна переживатиме період Сатурну, що характеризується енергіями Пікової Сімки та Пікового Туза. Сатурн – суворий учитель, який періодично влаштовує людям і країнам жорсткий іспит на зрілість і кармічну чистоту, а Пікова масть – архетип здоров’я та роботи. Отже, цей клятий невидимий «агент», за програмним збігом обставин, атакував Землю саме на тому відрізку часу, коли в Україні стартував фактично найскладніший період року. Тобто, якби не з’явився вірус, то трапилось би щось інше, але так само складне і повчальне.
Втім, не все так сумно, як може здатися на перший погляд, оскільки Сімка з Тузом таять у собі величезну енергію трансформації, яка може принести масу доленосних бонусів. Словом, якщо життя нас поставило на паузу, у цій історії варто шукати практичний сенс. А він очевидний. Піки – це здоров’я, а значить, треба увімкнути мізки й ретельно дотримуватися правил стільки, скільки вимагатиме ситуація.
Та разом з тим, Сімка – це архетип Бога, Всесвіту, істини, а Пікова Сімка – ще й конкретно «карта віри». Як запевняють адепти цієї системи, володарю 7 Пік взагалі ніхто не може зашкодити, окрім власних страхів та сумнівів, що абсолютно логічно. Страх – один із семи смертних гріхів, адже якщо ми чогось боїмося, значить, не віримо у покровительство Вищих Сил. Але чого тоді варта наша віра в принципі? На чому вона у такому разі ґрунтується?
Сімка, яка, до речі, є основним числом України, це не про канонічні обряди і нескінченне «бла, бла, бла» на тему власної святості, а про фразу Ісуса Христа: «Царство Небесне трудом добувається». Можна розбити до крові лоб об іконостас і облитися коштовним миром з ніг до голови, але якщо ти сам переповнений страхом і розганяєш паніку по всьому віртуальному простору, ти однак далекий від істини. Найгірше, що ми разом можемо зробити зараз, так це сформувати спільний колективний панічний жах, який руйнуватиме все зсередини.
І по вірі нашій… З нас точно спитають за проявлену силу духу…
Проблеми – це не кінець життя, а запрошення стати іншим, перетрусивши в собі усе старе для того, аби звільнити місце для кращої версії самого себе. До речі, Сімка завжди змушує шукати Бога в собі. І якщо Він там знайдеться, людині ніколи не буде сумно наодинці з собою, бо для неї відкриють більш тонкий рівень Всесвіту, що таїть у собі масу нових можливостей. Тобто, теперішня сатурніанська різка – це ще один шанс, хоча й однозначно суворий. Вочевидь, зараз нам потрібна саме жорстка турбота, заслужити яку можна лише об’єктивним аналізом своєї суб’єктивної реальності. А той факт, що суворі аспекти випали у програмній Матриці України свідчить лише про одне: думати і робити певні висновки доведеться разом. У дзеркалі Сімки цими днями чітко висвітляться усі колективні болячки, як результат нашого спільного глупства, безвідповідальності, чванства, оцього нескінченного «ги-ги-га», що перманентно змінюється воланням «усьо пропало». Ми або нарешті прозріємо на рівні мізків і спробуємо щось зробити по-дорослому, або обвалимо країну остаточно. Збирати ж розкидані уламки завжди непросто.
Словом, у цікаві часи живемо, панове. Це якраз той випадок, коли воля кожного формує спільне майбутнє тих, хто не хоче або не може звідси втекти. Хоча як показує теперішня ситуація, в історії людства бувають періоди, коли тікати особливо і нікуди, окрім рідної хати. Ось так і формується у наших головах відчуття справжніх цінностей.
Лариса Саліманович, журналіст, нумеролог