В обласній державній адміністрації знову підняли питання про створення національного природного парку. Адже у нашому краї багато чудових унікальних місць, але досі не створено жодного НПП. Із 1926 (!) року йдеться про створення Чорноліського національного природного парку. З цього приводу збирали круглі столи, залучали і урядовців, і науковців. http://chas-time.com.ua/liudyna/chornyi-lis-novyi-natsionalnyi-park-v-tsentralnii-ukraini.html Але віз і нині там. Все впиралося у небажання Чорноліського лісництва втрачати ареали свого валиву і прибутків від деревини. Але ж із державним підходом ці протиріччя можна було вирішити!
Нині ж ішла мова вже про створення національного природного парку «Чорнолісько-Боковеньківський». Як поєднати це і теоретично, і практично? У випадку створення Чорноліського НПП йдеться про збереження природних реліктових лісів, а Боковенківський парк – насаджений Давидовим у степу.
Про унікальність Чорного лісу розповідав автор наукового обгрунтування відродженої ідеї науковець Андрій Домаранський: «Чорний ліс привертає увагу науковців як один з найбільших широколистяних масивів на південній межі поширення лісу у Східній Європі. Він належить до її найважливіших ботанічних територій. Грабово-дубові ліси внесено до переліку біотопів, що підлягають охороні згідно Бернської конвенції. Тут виявлено 12 видів рослин, що включені до Червоної книги України, 13 регіональних рідкісних видів, наявні фітоценози шести типів, занесених до Зеленої книги України. Спеціальний постійний комітет Бернської конвенції затвердив Чуту та Чорний ліс, як об'єкт Смарагдової мережі України. Окрім типового розмаїття тварин, тут виявлено щонайменше 25 видів з числа представників Червоної книги України, 118 перебувають під охороною Бернської конвенції. Чорнолісся верхів’їв Інгульця є ландшафтним пограниччям між лісостепами та степами, яке поєднує риси і одних, і інших. Десять тисяч років тому саме тут пролягала межа поширення найбільшого льодовика Європи, витворюючи зовсім поруч два абсолютно відмінні світи. Один формувався під товщею льодів, інший – вільно розвивався поруч з ним. Зрештою, ці дотичні до льодовика землі освоювали перші люди. Дотепер ці краї наповнені найрізноманітнішими свідченнями того далекого періоду в історії природи й людства: специфічним набором гірських порід, багатими на форми рельєфами, чималими запасами підземних вод, найпівденнішим в Україні сфагновим болотом, реліктовою флорою та численними археологічними пам’ятками доби палеоліту. А чого варте тільки таємниче озеро Берестувате? Незважаючи на велику кількість експедицій і дослідників, досі (!) так і не вдалося виміряти його глибину. На території можливого національного природного парку «Чорноліський» (якщо ідею таки вдасться втілити у життя) знаходитимуться витоки двох великих рік України – Інгулу й Інгульця. У цих місцях надзвичайно цікава тектонічна структура та три западини (географи називають їх імпактними кратерами) – Бовтиська, Зеленогайська та Адамівська».
Отож, відбулася виїзна нарада, учасники оглянули території, які пропонують включити до складу парку, та визначили основні етапи його створення і розвитку. Як зазначили учасники зустрічі, проєкт стане важливим кроком у розширенні природно-заповідного фонду Кіровоградщини та сприятиме збереженню цінних екосистем для майбутніх поколінь. У робочій поїздці взяли участь заступниця начальника Кіровоградської ОВА Наталія Ревенко, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова правління ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк, науковці, екологи та представники місцевих громад.
Але! Цього разу Андрій Домаранський відмовився підписати наукове обгрунтування, бо вважає, що влада намагається поєднати непоєднуване і то, здебільшого заради того, щоб підготувати гарний звіт, а не для того, щоб реально зберегти реліктові ліси. Ми звернулися до Олексія Василюка з проханням прокоментувати нинішню ініціативу. Саме він підписав нинішнє наукове обгрунтування. Але пан Олексій написав, що висловив свою думку на 300-ах його сторінках, отож, короткого коментря не буде. Єдине, що він зауважив: «Не факт що до складу НПП увійде Боковеньківський РЛП. Зараз концепція парку може сильно перегратись і мова передусім про принципове включення всього обсягу Чорноліського і Чутівського масивів, над заповіданням яких робота триває з 1926 року, все інше – то були ідеї ОДА, реалізувати які не факт що зараз вийде».
То, може, хоч до 100-річчя виникнення ідеї справа таки зрушить з місця?
Світлана Орел