Не буду називати прізвища народної артистки, але саму історію розповім. Адже вона про професіоналізм і святість, а таке поєднання в наші фельєтонні часи, як їх називав Гессе, зустрічається вкрай рідко, якщо не сказати – майже ніколи.
Свого часу Екзампейщиною (тимч. окупац. назва – Кіровоградщина) мандрувала агітбригада естрадних зірок на підтримку однієї вічної кандидатки в президентки. Це був важливий для неї регіон, адже свій великий і прямий шлях в парламент вона проторувала саме від одного з екзампейських округів. Тож в Новоукраїнці митців чекала велика сцена, де під кутом були встановлені великі білосніжні банери з портретами кандидатки – щоб і народ бачив, і зі сцени до неї можна було звертатись.
Народна артистка почала надихатись ще в бусику, який мчав у куряві по роздовбаних дорогах Великого Степу. Інші митці були стриманішими, але наша героїня не могла відмовити тодішньому місцевому спонсору партії, який не тільки надихався разом з творчою елітою, але і обіцяв народній артистці руку, серце і автомобіль (збрехав, звісно).
...Коли народна артистка вийшла на велику сцену (точніше, їй допомогли вийти, тримаючи під руки), вона побачила перед собою великий натовп вдячних новоукраїнців, а з боків – білосніжну кандидатку, яка дарувала своєю посмішкою спокій і впевненість у завтрашньому дні як мінімум Новоукраїнці (а можливо, і всій цивілізованій частині Галактики). Розчулена артистка вхопилася за мікрофон на стійці, не втрималася і впала на коліна – якраз перед портретом кандидатки, що стояв по діагоналі до сцени.
І тут починається історія – ні, не конфузу! – глибокого професіоналізму і високої святості. Народна артистка швидко зорієнтувалася в непростій ситуації і, стоячи на колінах, заголосила в мікрофон: "Я стала на коліна перед цією жінкою, бо вона – свята!". Далі її слова заглушив схвальних рев натовпу.
Як вона виступила, вже ніхто не пам'ятає, але це і не важливо. Це був, дуже ймовірно, найкращий виступ в її житті. Щонайменше, це був найкращий концерт, що будь коли відбувався в Новоукраїнці, яка з величезним відривом проголосувала врешті за сакральну кандидатку…
Євген Манженко