Слуга народу судиться з журналістами, бо народ дізнався про його не задекларований автомобіль…

Здивувало повідомлення: «Народний депутат від фракції «Слуга народу» у Верховній Раді України Богдан Торохтій позивається до Центральноукраїнського бюро новин через …не задеклароване авто».

Виявляється, у червні цього року CBN опублікувала матеріал під назвою «”Слуга народу” з Кіровоградщини «забув» задекларувати автомобіль». То у чому ж справа? Автомобіля того не існує в природі? Журналісти звели наклеп на народного депутата? Зовсім ні. Просто пан Богдан вирішив скористатися сумнозвісним рішенням Конституційного суду, яке звільнило топ-посадовців від зобов’язання повідомляти про суттєві зміни у майновому стані. Те рішення викликало шалений резонанс в Україні і негативні оцінки міжнародної спільноти, адже ним фактично закреслювались здобутки кількох років вибудовування антикорупційної системи. Те рішення та багато подій навколо нього показали, яка величезна кількість посадовців, які сидять у високих державних кабінетах, не те що не служать народові чи хоча б своїй професійній честі, а тільки власній кишені, яка часом і так уже набита до неможливості.

Однак широкий резонанс змусив владу реагувати і Верховна Рада досить швидко прийняла новий закон, який відновив обов’язок декларування. Та утворився люфт – з 27 жовтня по 30 грудня 2020 року топ-посадовці могли жити спокійно і не турбуватись про публічність своїх статків. Якщо вони чесні, навпаки – притомний політик мав би потурбуватися, аби про них стало відомо народові, щоб той не сумнівався у чистоті його намірів.

Та вийшло навпаки: виходить, саме у той період Богдан Торохтій подав свою декларацію, де, як згадано в публікації CBN, не вказав автомобіль. Тобто, авто реально було? Навіть якщо його не існувало, хіба це привід судитися з журналістами? Достатньо публічно спростувати інформацію, у чому народному депутатові, ясна річ, ніхто б не відмовив.

Але, виявляється, після публікації матеріалу CBN, – пише Цекнтральноукраїнське бюро новин, – Богдану Торохтію «було спричинено постійні розлади психіко-емоційного стану та погіршився стан його здоров’я, погіршення ділових стосунків у роботі, зокрема у зв’язку з публічністю до позивача почали звертатися виборці із наданням пояснень, змінилося відношення».

У той же час бюро прискіпливіше придивилося до діяльності депутата та до його майнових декларацій. І оприлюднило таку інформацію: «До обрання нардепом Богдан Торохтій працював юрисконсультом в «Одеському зерновому терміналі» – філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Перед цим обіймав посаду завідувача юридичного сектору Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області. До того працював менеджером ТОВ «ДПЗКУ-МТС», а також юристом та завідувачем сектору в Управлінні державної служби ГУДС України у Кіровоградській області. Був засновником та керівником ПП «Центр комплексної безпеки».

У декларації Богдана Торохтія за 2020 рік зазначено право користування кімнатою площею 9,7 м2 в Одесі та оренда номеру у ДП «Готель “Україна”». На правах власності народному обранцю належить Volkswagen Tiguan 2014 року випуску вартістю 269 200 грн, придбаний у 2019 році та Ford Fusion SE 2018 року випуску вартістю 197 534 грн, придбаний у 2020-му. Ще три авто Богдан Торохтій орендує у своїй колишньої дружини Анни Чернеги: Audi A5 2014 р. в. (96 510 грн), BMW 528I 2013 р. в. (630 000 грн) та Jaguar XJL 2012 р. в. (300 000 грн). У 2020 рік Богдан Торохтій отримав від Управління справами Апарату Верховної Ради України дохід у розмірі 1 318 440 грн: 486 060 грн заробітної плати за основним місцем роботи; 504 480 грн відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень; 90 000 грн компенсація вартості проїзду; 237 900 грн відшкодування витрат за проживання. Станом на 01.01.2021 за курсом НБУ грошові активи нардепа складають 7 844 507 грн. Так, готівкою Богдан Торохтій тримає понад 5,6 мільйона гривень (151 500 USD, 26 700 EUR та 428 000 UAH), ще 2,2 мільйона гривень (11 602 USD, 4 500 EUR та 1 720 988 UAH) депутат розмістив на банківських рахунках. У фінансових установах нардеп має 32 рахунки (28 у «ПриватБанку», 3 в «Ощадбанку» та 1 у «Кредобанку»).

За два роки народний депутат пропустив 13 (14,5%) пленарних засідань Верховної Ради України з 237. За даними офіційного сайту ВР, з моменту обрання народним депутатом він з трибуни Верховної Ради жодного разу не виступав. За цей час Богдан Торохтій підготував 105 законопроєктів: три самостійно, чотири – у співпраці з колегами-депутатами, ініціаторами інших 98 законопроектів завжди виступала група депутатів.

Богдан Торохтій має 25 помічників-консультантів: 7 працюють за строковим трудовим договором на постійній основі; 2 — за строковим трудовим договором за сумісництвом; 16 допомагають нардепові на громадських засадах. Громадська приймальня народного депутата України розташована за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 154 (корпус «Д»). Під час підготовки матеріалу звітів нардепа або інформації щодо проведення особистого прийому громадян у мережі Інтернет знайти не вдалося.

Протягом 2019-2021 років Богдан Торохтій подав 55 депутатських запитів: 14 до Кабінету Міністрів України; 21 керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 1 Генеральному прокурору України1; 19 керівникам підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Зазначимо, що 15 (27,3%) з 55 депутатських запитів, направлених нардепом стосуються діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

У січні 2021 депутат направив 7 запитів на адресу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (№№11/10-604, 11/10-605, 11/10-606, 11/10-607, 11/10-608, 11/10-609, 11/10-610 від 29.01.2021р.).

У травні поточного року Богдан Торохтій направив ще 8 запитів (№№11/10-699, 11/10-700, 11/10-701, 11/10-702, 11/10-703, 11/10-704, 11/10-705 11/10-706, від 21.05.2021р.), але вже не тільки на адресу Акціонерного товариства «ДПЗКУ», а й до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. У своїх запитах нардеп Торохтій запитував інформацію щодо:

  • фінансових результатів АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки;
  • діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
  • окремих питань діяльності філій АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
  • стосовно отримання послуг страхування АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
  • окремих питань діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
  • питань організаційної структури АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Як зазначено на сайті Верховної Ради, перед обранням Богдан Торохтій обіймав посаду юрисконсульта на Одеському зерновому терміналі філії ПАТ «Державної продовольчо-зернової корпорація України».

Громадянська мережа ОПОРА стверджує: часто надмірна активність може бути ознакою того, що депутат діє не стільки з власної ініціативи, скільки використовує цей інструмент на запит груп інтересів чи зацікавлених в отриманні певної інформації осіб.

За два роки нардеп Богдан Торохтій кілька разів ставав фігурантом публікацій засобів масової інформації. Зокрема, у жовтні 2019 року він просив у Київської міськради виділити для 8 своїх помічників службове житло. 15 січня 2020 року нардеп під час засідання Верховної Ради України обговорював з ріелтором купівлю в Кропивницькому нерухомості. У серпні 2020-го народного депутата розглядали в якості кандидата на посаду голови Кіровоградської ОДА, але на погодження до Кабінету міністрів України він так і не прийшов. Також Bihus.Info опублікувало 17 грудня 2020-го розслідування, відповідно до якого Богдан Торохтій разом з групою інших нардепів неодноразово відвідував офіс бізнесмена Іллі Павлюка, якого журналісти називають «тіньовим куратором» цієї групи депутатів. Також 4 серпня 2021 року Bihus.Info оприлюднило матеріал під назвою «Озеленені та щасливі: що змінилось в майновому стані нардепів від Кіровоградщини та їхнього оточення», де аналізувалися в тому числі й статки Богдана Торохтія».

Як бачимо, причин до «зміни відношення» і до збільшення звернень до нього виборців та погіршення ділових стосунків і до згадки про незадекларований автомобіль, у слуги народу було вище даху. Але ж не тільки у цьому річ. У цивілізованих країнах представницькі мандати виборюють ті люди, які вже зарекомендували себе публічними діячами, захисниками громадських інтересів. Так би мовити, здатними і готовими служити народу. І навіть за таких умов помилки трапляються. Що вже говорити про нашу систему. А потім витрачаємо мільярди народних грошей на відчайдушну боротьбу з корупцією…

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail