Серед перевірених у Кіровоградській області протягом 2019 року громадських та індивідуальних колодязів, 59,4% мали перевищення гранично допустимої концентрації нітратів. У Чехії у цьому ж році, кількість громадських джерел з перевищеним вмістом нітратів склала лише 4%. У чому секрет успіху Чехії та чому жителі Кіровоградщини споживають забруднену воду, досліджували екоактивісти громадської організації «Флора».
У Чехії, як і у Кіровоградській області, діють нормативно-правові вимоги щодо здійснення лабораторних досліджень питної води за різними показниками. Отримані результати, мають відповідати спеціально прийнятим на рівні країни санітарно-гігієнічним нормам. Ці норми чітко визначають гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у воді. Всі результати здійснених по країні аналізів, у Чехії акумулюються у спеціальній інформаційній системі (IS PiVo), яка адмініструється Міністерством здоров’я. В Україні така система відсутня. Однак, як Чехія, так і Кіровоградська область, мають схожі системи забезпечення мешканців питною водою та водовідведенням. А саме, доступність питної води через централізоване водопостачання та громадські або індивідуальні колодязі (джерела) і водовідведення, яке передбачає очистку використаної води (каналізаційних стоків). Порівняльний аналіз деяких показників роботи саме цих систем, може надати відповідь на важливе питання. Чому у Кіровоградській області у 15 разів більше колодязів з перевищеним вмістом нітратів, ніж у Чехії.
Плануючи вступ до Європейського Союзу, Чеська Республіка не залишила без уваги вирішення питань, пов’язаних з водою. Зокрема щодо забезпечення мешканців своїх територій доступом до чистої питної води та ефективних заходів очищення стоків (wastewater treatment), відповідно до загальноприйнятних стандартів ЄС. Так, ще до вступу в ЄС, Чехія зобов’язалась гарантувати очищення стоків в усіх муніципалітетах з кількістю мешканців від 2000 та більше.
Виконуючи проголошені зобов’язання, в тому числі щодо забезпечення громадян чистою питною воду країна досягла відчутних результатів. Станом на початок 2020 року, 95% населення країни отримували чисту питну воду, яка проходила спеціальну очистку і доставлялась централізовано.
Кіровоградська область, за цим критерієм має зовсім інший показник. У Кіровоградській області централізованим водопостачанням забезпечено лише 62,8% населення. При цьому в регіоні існують доволі великі селища міського типу в яких проживає більше п’яти тисяч мешканців і де відсутнє централізоване водопостачання. Приміром, Знам’янка Друга та Павлиш.
Ще гірша ситуація у Кіровоградській області щодо водовідведення та очищення стоків. Станом на початок 2017 року, 84,7% населення Чехії мало доступ до послуг водовідведення. Таким чином, ще у 2017 році, країна досягла показника очищеної води у 97,3% від загальної кількості стічних вод. Водночас Кіровоградщина, станом на початок 2020 року, послугами водовідведення забезпечила лише 42,8% мешканців. Показовим є те, що в регіоні, навіть міста обласного значення не забезпечені в повному обсягу централізованим водовідведенням. У містах цей показник досягає 74,9%, водночас у селах лише 5,2 %. Таким чином у Кіровоградській області лише 33,3% стічних вод пройшли процес очищення. Тому можна не помилитись, якщо зазначити, що протягом 2019 року близько 51,5 млн. м3 стічних вод, без проходження очистки було вилито в ґрунт та водойми Кіровоградської області.
Разом з тим, незважаючи на такі розбіжності, Чехія та Україна мають ще дещо спільне. А саме, нормативне закріплення щодо максимально допустимої граничної концентрації нітратів у питній воді. Як у Чехії, так і у Кіровоградській області, цей показник має не перевищувати 50 мг\л. Але на цьому «спільне» закінчується. Протягом 2019 року у Чехії було проаналізовано 5866 зразків води з 296 громадських колодязів та 2177 комерційних джерел, які поставляють воду. У Кіровоградській області, державною установою «Кіровоградський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України» за цей період було виконано 1837 досліджень (щодо визначення кількості нітратів). В результаті, було виявлено, що у Чехії лише 4% обстежених підземних джерел (колодязів) мали перевищення гранично допустимої концентрації нітратів. У Кіровоградській області, кількість досліджених підземних джерел з перевищеним вмістом нітратів сягнула – 59.4%.
Забруднення громадських джерел нітратами, підтверджується і результатами досліджень виконаних аналітично-дослідницьким відділом громадської організації «Флора». На початку 2021 року, були досліджені деякі джерела міста Кропивницького. У всіх зразках вод підземних джерел обласного центру було виявлено перевищення норми. У джерелі Святого Даниїла кількість нітратів досягла 135.42 мг/дм3, у колодязі за вул. Мотокросна 45 цей показник сягнув 198,4 мг/дм3.
Визначаючи шляхи забруднення, фахівці ГО «Флора» зазначили, що існує три основні способи потрапляння нітратів у підземні води. Перший – вплив великого хімічного виробництва азотної або нафтопереробної промисловості. Другий — змив з полів нітратних добрив. Третій – розпад продуктів життєдіяльності людини, в основному — фекалій та відходів, які в значних обсягах містяться у стічних каналізаційних водах.
Оскільки в обласному центрі немає об’єктів нафтопереробної промисловості та відсутні поля, що обробляються нітратними добривами, основним шляхом забруднення ґрунтових вод можна вважати зливні ями, які використовуються у домогосподарствах, де відсутня каналізаційна мережа.
Таким чином, досвід Чехії, може свідчити про те, що значні концентрації нітратів у джерелах Кіровоградщини є насідком відсутності практики очищення стічних каналізаційних вод. Тому в нашій області слід суттєво збільшити відсоток очищених вод, щоб мешканці Кіровоградщини не травились нітратами та іншою поганню. Ясна річ, це має стати одним із найважливіших напрямків роботи органів місцевого самоврядування.
Володимир Бочаров-Туз, аналітик громадської організації «Флора»
А тим часом За результатами дoсліджень, прoведених Державними лабoратoріями ветеринарнo-санітарнoї експертизи на ринках, в Кірoвoградській oбласті з пoчатку пoтoчнoгo рoку дo реалізації недoпущенo харчoві прoдукти загальнoю вагoю 865 кг. Причинoю недoпущення сталo перевищення рівня вмісту нітратів у рoслинній прoдукції. Зoкрема з прoдажу вилучили 341 кг кабачків, 148 кг редиски, 138 кг капусти ранньoї, 62 кг oгірків, 35 кг буряка стoлoвoгo, 30 кг картoплі ранньoї. Такoж вміст нітратів перевищував дoпустиму нoрму в 111 кг фруктів та ягід.