Шевченківський райсуд міста Києва арештував корпоративні права групи компаній «Гідросила» кропивницького промисловця Павла Штутмана у кримінальному провадженні про держзраду.
В ухвалі суду від 19 вересня ідеться про кримінальне провадження розпочате ще наприкінці травня цього року слідчим управлінням СБУ за ч.1 ст. 111 (державна зрада) та ч.4 ст. 111-1 ККУ (колабораційна діяльність). Арешт майна відбувся в рамках цього провадження на клопотання прокурора Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генпрокурора.
У клопотанні йдеться, що за версією слідства щонайменше з 2021 року бенефіціарний власник та голова наглядової ради ПрАТ «Гідросила Груп» (згідно з Держреєстром це Павло Штутман) спільно з іншими громадянами України, використовуючи підконтрольні йому підприємства, а також суб’єкти господарювання, що розміщені на території Росії, які входять до групи компаній ПрАТ «Гідросила Груп», а саме АО «Союзгидравлика» (Бєлгород, РФ), ООО Белгородская сбытовая компания» (Бєлгород, РФ), АО «Техничесний центр Эльворти» (Батайск, РФ), ООО «Гидросила М» (Москва, РФ) здійснюють виробництво та постачання у тому числі до підприємств військово-промислового комплексу РФ АОА «Брянский Арсенал» та ООО «Военно-промышленная компания» запчастини, які надалі встановлюються на військову техніку РФ. Слідчі вказують, що зокрема «Союзгидравлика» та «Брянский Арсенал», які отримують продукцію «Гідросили» в основному співпрацюють з Міноборони РФ, здійснюють виробництво військових бойових машин.
Ще один епізод, який згадується в тексті клопотання, стосується торгівлі з російськими контрагентами вже після 24 лютого. Слідство твердить, що продукція (зокрема насоси шестерні та насоси аксіально-поршневі) постачалася в Грузію, Болгарію, Латвію, Литву, Молдову та інші країни, проте надалі через підконтрольні суб’єкти господарювання продавалася до Росії. Також про торгівлю з країною-агресором свідчить наявність дебіторської заборгованості у ПрАТ «Торговий дім «Гідросила» по взаємовідносинах з контрагентом з російського Батайська.
Згадуються у клопотанні й те, що експорт продукції української компанії здійснюється через ПрАТ «Торговий дім «Гідросила», до складу якого входять заводи, що знаходяться у тимчасово окупованому Мелітополі Запорізької області – АТ «Гідросила МЗТГ» і ТОВ «Гідросила Тетіс». Слідство наполягає, що за вказівками очільника та гендиректора групи компаній ці підприємства співпрацюють з окупантами. Крім цього, стало відомо, що директор мелітопольського філіалу «Торговий дім «Гідросила» 24 червня цього року зареєстрував у Краснодарі підприємство ООО «Торговый Дом МЗТГ Гидравлика». Слідство стверджує, що отримало документи про торговельні взаємостосунки вказаного російського підприємства з «Гідросила Груп».
Також в матеріалах справи є протоколи огляду роликів пропагандистів в Youtube про роботу заводів «Гідросили» і співпрацю керівництва підприємств з окупантами у тимчасово окупованому Мелітополі. До речі, ще до початку широкомасштабної війни Штутман єдиний із підприємців краю згодився давати інтерв’ю мураєвському каналу «Наш».
http://chas-time.com.ua/polityka/perekhozhi-u-kropivnitskomu-zhenut-kanal-nash-a-shtutman-prijmae.html
Шевченківський райсуд за результатом розгляду клопотання ухвалив арештувати корпоративні права групи компаній «Гідросила», зокрема й контрольні частки, що належать Павлу Штутману, а також корпоративні права та нерухомість підприємств у Запорізькій області. Згідно з рішенням суду, активи передані в управління Нацагенству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними злочинним шляхом.
Тим часом у прес-службі «Гідросили» заявили, що не мають жодних взаємозв’язків з Росією, а продукція, що виробляється заводами, не подвійного призначення. В компанії повідомили раніше озвучену інформацію, що за фактом захоплення заводів у Запорізькій області вони подали заяви до правоохоронних органів.
Інформацію щодо кримінального провадження, в рамках якого на корпоративні права групи компаній накладено арешт Шевченківським судом у «Гідросилі» не прокоментували, лише зазначили, що вказана ухвала відсутня в Реєстрі судових рішень.
P.S. Сподіватимемось, що все це не зупине роботу підприємств, які забезпечують робочими місцями наших земляків, адже «Гідросила» – це марка.
Щодо самого Павла Штутмана, то дуже сумно, що він, талановитий менеджер, не зміг зрозуміти, яку загрозу становить росія для його бізнесу. Навпаки – саме там він бачив найбільший ринок для продукції його підприємств. Звичний і, на відміну від західних ринків, набагато менш вимогливий. І це стосується далеко не тільки його. У цю пастку потрапили не лише наші, а й багато західних менеджерів. Але на відміну від них, Павло Штутман мусив знати вітчизняну історію і краще розуміти ціну суто російських перспектив. Адже народився і будував свій бізнес в Україні, яка століттями потерпала від російської імперської сваволі.
Але – ні. Пригадую, ще коли «Гідросила» тільки виходила на потужнішу орбіту, під час однієї пресконференції запитала, чому підприємство буквально ігнорує українську мову. Це викликало бурхливу реакцію, мало не обурення, мовляв, більшість наших бізнесових партнерів в Росії, для чого нам дублювати документи. За усим цим прочитувалась інша позиція: українська нам не потрібна і ми не збираємось послуговуватись нею. Ясна річ, там, де мова, там і ставлення до країни та держави.
Так, Штутман виявився недалекоглядним менеджером і політиком, але, думаю, не був і не є відверто вороже настроєним до України. Чи міг він не знати, як саме використовується продукція підприємств в росії? Про це варто було б детальніше написати на сайті «Гідросили».