У кольори українського прапора одягаються найзнаменитіші люди світу. Але також Україна — друга за рівнем бідності країна Європи, так було до війни. Зараз через падіння ВВП –40% у результаті війни, ми точно найбідніша країна Європи. ВВП на кожного мешканця до війни був у чотири рази нижчим ніж у Польщі. При тому, що після падіння комунізму ми починали з Польщею з одного рівня.
За час війни свої місця проживання покинули 12 млн людей. 8 із них виїхали з країни. Польща – наш сусід та союзник. Розгляньмо її приклад, адже після розпалу СРСР обидві країни починали приблизно з одного рівня ВВП. Уже в 2019 році ВВП на особу в Польщі був $15500 на рік. А в Україні всього лише $3500.
Якщо у нас буде зростання 10% щорічно упродовж 10 років, то зростемо у 2,6 раза, і матимемо близько $9000 на рік. Тобто вийдемо приблизно на 60% поточного ВВП Польщі. Багато експертів вважають, що Польща в 2030 році обжене Великобританію! Щось вони роблять правильно, а ми — ні.
Єдиний спосіб подолати бідність, повернути людей на Батьківщину, вибудувати армію та оборонну промисловість— скачкоподібне економічне зростання ВВП від 10% на рік.
Головним критерієм оцінки роботи керівництва, НБУ, Верховної Ради повинне бути забезпечення зростання ВВП від 10% на рік (звісно, з контрольованою та невеликою інфляцією).
Ми впевнені, шо зростання на 10% в рік можливе ЛИШЕ через створення нових промислових потужностей, які повністю орієнтовані на експорт. Внутрішній ринок, сервісні індустрії, сільське господарство не зможуть створити навіть приблизного такого зростання!
Що для цього треба зробити? Якщо коротко, то відповідь така: наша країна повинна створити найкращі умови для ведення бізнесу в Європі. Важливо пам’ятати, що бізнес може збудувати завод для експорту в будь-якій країні Європи. Щоб він захотів зробити це в Україні, ми повинні бути кращі.
Ми повинні зупинити силовий вплив на бізнес. Перестати розказувати суспільству, що головна мета бізнесу – сплатити податки! Забезпечити проходження митниці за одну годину в будь-яку країну та швидке відшкодування ПДВ для промислового експорту.
- Україні потрібна нова індустріальна політика України. Список напрямків виробництва, які Україна хоче мотивувати — підтримка від країни при їх створенні (інфраструктура, податки, трудові стосунки, кредитування експорту, швидке компенсування ПДВ).
- Дерегуляційна гільйотина. Ми готові розказати, як це має працювати.
- Ліквідація інфраструктурного монополізму. Безкоштовне і швидке підключення до електро– та газових мереж при визначеній сумі інвестицій у нове виробництво.
- Найкращий податковий режим в Європі. Зниження ЄСВ. При інвестиції у виробництво, починаючи з визначеної суми – звільнення від більшості податків на 5 років.
- Децентралізація. Право місцевим органам влади створювати промислові експортні вільні безподаткові економічні зони. Конкуренція серед місцевих громад за залучення інвестицій.
- Спрощення трудового законодавства. Єдиний спосіб вивести зарплату з тіні — ввести в закон право бізнесу на швидке і просте розірвання трудових відносин (наприклад, як у США).
- Якомога менше нових регуляцій — тих, які вже існують в ЄС, але при їх введенні в Україні гальмуватимуть процес створення нових промислових компаній.
- Серйозне скорочення бюджетних витрат (за винятком оборони та безпеки країни).
Нам хочеться бачити Україну через 10 років процвітаючою, відкритою до бізнесу, повноправним членом спільноти європейських держав.
Нам важко думати про те, що КРАЇНА МОЖЕ ВИГРАТИ ВІЙНУ, АЛЕ ПРОГРАТИ МИР!
В’ячеслав Климов, співзасновник Нова Пошта;
Володимир Поперешнюк, співзасновник Нова Пошта;
Олександр Конотопський, Ajax, Інтернет речей;
Ігор Гуменний президент, співзасновник UBC Group;
Андрій Ставніцер, СЕО и співзасновник порта ТИС, засновник superhumans.com;
Ростислав Вовк, співвласник ТзОВ Кормотех;
Констянтин Єфіменко, СЕО і співвласник Біофарма;
Здесенко Андрій. СЕО і засновник корпорація Біосфера;
Віталій Ільченко, директор і співвласник ТОВ УКРАВІТ АГРО;
Володимир Лемперт, СЕО і власник ТОВ Спецтехоснастка;
Петро Чернишов, підприємець. інвестор, колишній СЕО «Carlsberg” і «Киівстар»;
Андрій Бродський, компанія «Велта»