У нас в області, як і по всій країні, створені і діють на громадських засадах багато різних дорадчих, консультативних, експертних громадських рад при органах державної влади або місцевого самоврядування. Крім цього, набула поширення практика підписання угод про співпрацю між державними установами та представниками громадських об'єднань, спілок, союзів. Усе це мало на меті збалансувати інтереси різних суспільних груп і врахувати пропозиції через виразників громадської думки.
Однак, як свідчить практика останніх років, такі громадські утворення часто мають винятково формальний характер і, як правило, або підігрують владі, зображаючи легітимність, прозорість та правомірність прийнятого рішення, або свідомо чи несвідомо є учасниками прийняття таких рішень, переслідуючи корпоративні інтереси чи підкреслюючи свою значимість.
Щось подібне, як на мій погляд, відбулося 13 травня 2020 року в обласній державній адміністрації при підписанні Територіальної угоди на 2020-2022 роки між облдержадміністрацією, роботодавцями та профспілками, де не всі сторони соціального діалогу взяли участь у заході. Ясна річ, він відбувався в умовах неповного зняття карантину – збирати велелюдні засідання було неможливо. Але ж доступні інші форми зв’язку! Та влада чомусь забула про частину підприємців, включаючи ФОПів. А саме у них сьогодні чи не найбільші проблеми, що потребують невідкладного розв’язання, розуміння і підтримки з боку тих, хто має ресурси і вплив. Натомість нас великою мірою залишили за бортом цієї розпіареної угоди, не провівши діалогу, не почувши нашої думки і позиції.
Чи буде ефективною така угода? Адже це не формальна річ, вона має приносити користь тут і зараз.
Сергій Бедзай, виконавчий директор обласного відділення УСПП