Владою оголошено, що в Україні триває велике будівництво, яке має значною мірою оновити інфраструктуру наших міст і сіл. Але за даними офіційного порталу "Великого будівництва", до 1 жовтня 2020 року його об'єкти профінансовано лише на 39% від річного плану. Причому джерела фінансування – державний чи місцеві бюджети – не вказані. За таких темпів до кінця року буде профінансовано і, можливо, завершено лише 53-55% об'єктів.
А що далі? І річ же, виявлвється далеко не у тому, що у нас банально не вистачає грошей. Їх ніколи не буде достатньо, якщо витрачати так неефективно, як це робиться у нас. Річ у неправильному підході до бюджетного планування – в основному на рік. Виділили частину коштів на серйозний, важливий, потрібний для людей об’єкт, добре, якщо використали усі – а то й не встигаємо: корупція, поганий менеджмент, нікудишня організація роботи. Ясна річ, з великим обо’єктом за рік не впоратись – тільки підготовка технічної докумепнтації займає більшу частину цього часу А на наступний рік на цей об’єкт коштів можуть і не виділити. От і стоїть довгобуд, а грошики наші розвіюються вітром…
Схоже, що так може трапитись і з нинішним «великим будівництвом»: за багатьма проєктами у 2021 році кошти, очевидно, не будуть передбачені. На сайті "Великого будівництва" та в проєкті закону про державний бюджет на 2021 рік немає такої деталізації. Утім, є плани щодо продовження інших капітальних видатків у 2021 році. Вони невтішні. З 32 бюджетних програм, які мають капітальну або інфраструктурну спрямованість і реалізуються у 2020 році, 20 не мають фінансування у 2021.
Без фінансування капітальні споруди зношуються, матеріали дорожчають, а технічна документація втрачає актуальність. Згодом, коли увага політиків повертається до проєкту, виявляється, що необхідно заново розробляти технічну документацію, а після цього – перезапускати тендерні процедури.
Нинішні плани "великого будівництва" нараховують 593 об'єкти соціальної інфраструктури. Це 117 дитячих садочків, 142 школи, 212 відділень екстреної медичної допомоги та 122 спортивні об'єкти. Крім того, проєкт містить масштабні плани з побудови доріг.
Щоб вирішити цю проблему, Міністерство фінансів використовує різні інструменти бюджетного фінансування. Наприклад, фінансування проєктів здійснюють через окремі бюджетні програми загального фонду держбюджету або як субвенції з державного місцевим бюджетам (у такому разі виконавцем проєкту є місцева влада). Інший підхід – фінансувати проєкти розвитку через спеціальний фонд бюджету. У 2019 році через нього пройшло 42% капітальних видатків бюджету. У такому випадку гроші йдуть тільки на певний тип видатків. Якщо кошти не були використані протягом року, і відповідна бюджетна програма діє в наступному, то розпорядник може не повертати їх до казначейства, а використовувати далі. Частину проєктів уряд фінансує за кошти Державного фонду регіонального розвитку, що передбачає 10-відсоткове співфінансування проєктів з місцевих бюджетів. Нарешті, є інструмент державних інвестиційних проєктів, який уряд застосовує з 2015 року. Але якщо у 2019 році планові видатки бюджету на держінвестпроєкти становили 2,5 млрд грн, то у 2021 році – лише 1,3 млрд грн.
Наприклад, за січень-серпень 2020 року капітальні видатки профінансовано на 33% від річного плану, захищені – на 62%. Це не наслідок пандемії, адже у 2019 році ситуація була аналогічною: за січень-серпень захищені видатки було профінансовано на 62%, капітальні – на 37%. За результатами 2019 року рівень фінансування капітальних видатків досяг 75%.
Отже, влада повинна працювати не стільки над масштабами будівництва в країні, скільки над ефективною організацією бюджетних процедур, які уможливлюють це будівництво.
На Кіровоградщині у проєкт «Великого будівництва» входить 22 об’єкти. На них із державного бюджету за планом мали виділити 165 мільйонів 390 тисяч горивень, з місцевих бюджетів мали б використати ще 15 мільонів 62 тисячі. Касові ж видатки у нас становлять всього 24 мільйони триста із хвостиком тисяч. Це чи не найнижчий показник серед інщих областей. Одеса, Дніпро, наприклад, використали майже половину запланованого.
Отож, не дивно, що наша облдержадміністрація у авральному порядку взялася «строїти» виконавців: перший заступник голови ОДА Валерій Жалдак зустрівся з представниками підрядних організацій, що відповідальні за об’єкти президентської програми «велике будівництво» на Кіровоградщині.
«Закликав усіх мобілізували сили задля прискорення виконання програми «велике будівництво». Виконавці запевнили, що до кінця цього року заплановані об’єкти завершать і здадуть в експлуатацію», – відзвітував Валерій Жалдак під час апаратної наради 2 листопада.
Враховуючи кількість неосвоєних коштів, у це віриться мало. І це підтверджує сам посадовець:
– Проте залишилися деякі проблемні питання по Світловодській і Гайворонській ЦРЛ, Знам’янській міській лікарні. Черняхівський дитячий садок залишається недобудованим у 2020 році та є перехідним на наступний рік. Критичним є стан завершення будівельних робіт обласної спортивної школи СДЮШОР-2 у Кропивницькому, – зауважив перший заступник голови ОДА.
Очільник області Андрій Назаренко заявив, що відповідальний начальник управління не впорався з роботою і доручив Валерію Жалдаку взяти на контроль хід виконання програми президента «велике будівництво».
Чи впораються? Що ж, поживемо — побачимо.
Світлана Орел