Виріб з глини у вигляді круглого столика діаметром 13,5 см, висотою 7 см із піднятими краями було виявлено біля с. Березівка на лівому березі річки Бог (Південний Буг) Гайворонського нині Голованівського району Кіровоградської області. Зображення на глиняному столику-чаші ІV тис. до н. е. мають астральне значення. Вони дали привід ученим припустити, що зверху намальований хліборобський календар.
За допомогою Велесової Книги можна з великою ймовірністю стверджувати, що насправді тут зображено не просто хліборобський календар, а річний (сонячний) календар. Причому відлік його, як і того, що описує Велесова Книга, також починався із весняного рівнодення. Зокрема, якщо додати до втраченого відколу відповідні клиноподібні зарубки (див. прорисовку, верх), їх кількість складе 90–92 – саме стільки днів випадає від весняного рівнодення до літнього сонцестояння, коли світловий день поступово збільшується (це фіксується більшим розривом між клинцями). Після цього тривалість дня йде на спад, що відображено переходом кола в спіраль, причому якраз після найбільших розривів між клинцями. Лінія спіралі веде до зимового сонцестояння (в центр кола), а потім повертається у зворотному напрямку, збільшуючи свій оберт в міру збільшення світлового дня, до початку нового річного Кола. 13 груп зерноподібних заглибин, певно, вказують на сприятливі дні для роботи в полі або свідчать про тринадцятимісячний річний цикл.
Нижнє зображення березівського столика-чаші відображає календар за місячним циклом.
Сергій Піддубний
