Минулого разу на засіданні комітету доступності виконуючий обов’язки Кропивницького міського голови Олександр Мосін слушно зауважив, що доступність і безбар’єрність має набагато ширше поняття, ніж пандуси і ліфти. Тож хочу звернути увагу громадськості і посадовців саме на доступності адміністративних і соціальних послуг для всього населення однаковою мірою і недопущення дискримінації за ознакою інвалідності!
Мене не полишає відчуття, що в нашій країні, чи принаймні в нашому місті, фахівці у сфері надання адміністративних та соціальних послуг навіть не знають, що робити коли немає чіткої інструкції щодо надання тієї чи іншої послуги для осіб з інвалідністю. Чому вони навіть не хочуть звернутися до вищого керівництва за роз’ясненнями чи з проханням розробити чіткий алгоритм дій щодо надання тієї чи іншої послуги, мені не зрозуло. Чому їм і в голову не приходить, що їхня необізнаність, або відсутність чітких інструкцій, не повинні стати проблемою клієнтів (споживачів послуг).
Памятаю, як Райкович пишався відкриттям Центру надання адміністративних послуг, а ми раділи встановленню підйомника, адже це дуже полегшує життя маломобільної категорії населення. Та днями, на жаль, зіштовхнулася з тим, що безбар’єрна там тільки будівля, а до надання адміністративних послуг є претензії!
Прийшла записати на чергу для отримання паспорта громадянина України свого сина і завчасно попередити, що він не розписується сам через фізичні обмеження, щоб вони мали змогу з’ясувати нюанси, якщо раніше з таким не стикалися. Попередити завчасно вирішила, бо вже зіткнулася з цією проблемою, коли в 14 років оформляли сину паспорт в паспортному столі Фортечного району і спеціаліст, яка цим займалася, шокувала мене тим, що не знала, що робити, коли дитина сама не пише, тому просто попросила мене розписатися його рукою і нікому про це не розповідати. Тільки чому це я маю боятися, комусь розповісти, що ВОНИ не знають, як їм паспорти оформлювати в таких випадках? Ну, в 14 років я на це пішла, оскільки до 18-ти років однак усі питання за сина вирішуємо ми з чоловіком, але ж 18 років то зовсім інше. Адже то вже доросле життя…
Отож, Прозорий офіс… Не буду розповідати детально, але записати нас на чергу погодилися лише тоді, коли я попросила папір для скарги. Можна було б на цьому поставити крапку, але маю побоювання, що під час оформленя паспорта, таки виникнуть якісь проблеми, бо пані, яка займається оформленням паспортів, до останього наполягала на тому, щоб ми йшли у свій паспортний стіл. Мовляв, у них немає інструкцій і взагалі, такі в нас не досконалі закони. Потім, поговоривши з кимось по телефону, скерувала мене в міграційну службу. Я категорично заперечила – з якого дива? Вони видають паспорти умовно здоровим людям, то чому я зі своїм сином маю оббивати пороги по інших установах?
Інше питання, з яким я звернулася у цю ж установу до спеціалістів Фортечної ради на рецепції, це оформлення догляду на професійній основі, постанова 1040. І почула те саме, що і два роки тому – ще немає інструкції, не встановлено відповідальних осіб, не розроблено механізм, телефонуйте в департамент соціального захисту. Я то звісно зателефоную, і відповідний інформаційний запит зроблю, але чому це знову має стати моєю проблемою?! Чому ці питання не піднімають самі спеціалісти?! Чому ЧИННІ постанови в Кропивницькому роками лишаються НЕДІЮЧИМИ?!
Сподіваюся, розголос приверне увагу і допоможе зробити безбар’єрними не лиши БУДІВЛЮ Центру надання адміністративних послуг, а і отримання тих ПОСЛУГ!
Любов Скрипниченко