Що таке бьордвотчинг? Це аматорське спостереження за дикими птахами з фотофіксацією. Простіше кажучи, фотографування диких птахів у природі – з подальшим розміщенням фото на відповідних сайтах чи у певних фб-групах із зазначенням часу і місця зустрічі. Подібне захоплення в Європі та Північній Америці набирає популярності саме зараз, в епоху інтернету. Але розпочались подібні дослідження більше ста років тому, хоча тоді доводилось друкувати фото у відповідних виданнях, або ж демонструвати їх на зібраннях.
Що в цьому цікавого, і про яких птахів мова – запитають скептики. Пересічна людина назве 10-15 видів птахів – як правило, це горобці, синички (правильна назва – синиця велика), ворони, граки, лелеки, ластівки, лебеді, дикі качки, снігурі, сойки, сороки. Хтось здогадається, що існують і хижі птахи, але навряд чи назве їх, хіба пригадає орла – до речі, степового орла після 1970-х років взагалі не бачили на території України. Насправді ж в Україні гніздяться кількасот видів птахів, а ще ж є і пролітні види.
Чому ж так цікаво знаходити представників різних видів, та здійснювати фотофіксацію? Крім естетичного задоволення – адже більшість птахів мають своєрідне, яскраве оперення, крім любові до природи і популяризації її представників – бьордвочерські спостереження мають і суто науковий інтерес. Адже саме у птахів яскраво виражена сезонність розмноження та годування. Тобто саме в результаті спостережень виявляють певні місця в дикій природі, де є підходящі для птахів умови. Якщо, скажімо, на водоймі багато чапель і пірникіз, отже, там є риба, і вода також придатна, якщо прилетіли снігурі – то десь поряд ростуть ясень чи горобина, якщо літають хижі канюки чи боривітри – є польові миші і ця територія не отруєна добривами… На жаль, господарська діяльність людини суттєво змінює довкілля, а птахи дуже допомагають виявляти території, де все ж таки збереглись або ж відродились природні умови.
Більше того, існує таке цікаве явище, як сезонні перельоти птахів. Всім відомо, що з настанням холодів деякі птахи відлітають на південь, а інші залишаються на зимівлю. У деяких птахів – наприклад, у лелек – час відльоту наприкінці серпня обумовлений не зміною погоди в Україні – в цей час ще практично триває літо – а необхідністю потрапити в Африку до настання сезону тропічних дощів. Але багато інших птахів відлітають, відчуваючи зміну погоди у себе вдома, а в теплі зими можуть і не відлітати – яскравий приклад – шпаки, або ж відлітати зовсім недалеко, в південні області України – таким чином, слугуючи показником не лише зміни погоди в одному сезоні, а й глобальніших кліматичних змін.
У свою чергу, з настанням зимового сезону нас можуть порадувати гості з півночі – приліт яких також може віщувати холодну зиму. Це і всім відомі снігурі, і менш популярні птахи – омелюхи, чечітки, пуночки, золотомушки, і водні птахи – гагари, морянки, черні, і оригінальний хижий птах зимняк, який влітку у далекій тундрі полює на полярних лемінгів, а в Україну прилітає взимку, виловлюючи тут польових мишей.
Чи потрібні подібні дослідження саме зараз, у час великої війни? Виявляється, дуже потрібні – не лише зі згаданих причин, а ще й через те, що внаслідок російської агресії передусім на Півдні України перелітним птахам, щоб вижити, довелось змінювати шляхи міграції, пролітати чи зупинятись у нових районах. І задля збереження їхніх популяцій, тобто фактично задля збереження різноманіття фауни України, важливо досліджувати ці трансформації, знати, куди перемістились птахи, як-от кількасот фламінго, які з Приазов’я переселились на Одещину – щоб охороняти їх на нових місцях розташування чи на зупинках на шляхах міграцій.
Іншим несподіваним наслідком великого російського вторгнення стало відновлення чисельності деяких так званих мисливських птахів внаслідок заборони полювання. І, знов-таки, важливо досліджувати наявність цих пернатих у певних регіонах та на різних біотопах, щоб при відновленні полювання все ж не допустити масштабного скорочення популяції.
Але чи можуть спостереження любителів бути корисними науковцям? Адже професійні орнітологи і самі постійно проводять різноманітні спостереження. Виявляється, не те що можуть, але й суттєво допомагають науці, оскільки спеціалісти просто фізично не можуть охопити спостереженнями всю територію України. Більше того, чимало бьордвочерів користуються популярними ресурсами, куди завантажують фото птахів разом з точними даними щодо обставин (число, місяць, рік) та географічних координат місць зустрічей. Найзначиміші ресурси – іNaturalis, eBird, UABirds.org Більше того, кілька років тому започаткували щорічні змагання між українськими любителями чи командами любителів з метою виявлення та занесення до таблиць якнайбільшої кількості видів птахів, які проводяться у визначений організаторами день чотири рази на рік (сезони зима-весна-літо-осінь). Переможці знаходять більше ніж 60 видів за день, а результати таблиць, знов-таки, передаються науковцям. Про найцікавіші знахідки любителів пишуть у наукових журналах. А для початку можна просто публікувати свої фото у фб-групах Птахи України та Бьордвотчинг в Україні. Відтак, кожен може долучитись до цікавої і важливої справи спостережень за птахами.
Сергій Гейко
На фото: лебідь-шипун; бугайчик; рибалочка блакитний; снігур; зимняк
Фото автора