Якою б не була життєва доля чоловіка, але якщо вона вивела його на стежку воїна, він житиме вірою в перемогу. Тим більше, коли він сам обрав цю дорогу і не один раз виходив на бій проти одвічного ворога України – росіян. Такий вибір зробили герої АТОвці в 2014-му, коли вдалося зупинити окупантів в Донецьких степах. У 2022-му році, коли московити зазіхнули на всю Україну, хлопці знову взяли до рук зброю. Серед них був і Олександр Торгоня.
Він народився 23 серпня 1986 року в селі Юр’ївці Добровеличківського району Кіровоградської області в родині тата механізатора і мами завклубом і був запрограмований вирощувати хліб, працювати на землі. В дитинстві був жвавим, бадьорим, дотепним, тягнувся до техніки, школярем працював на батьковому тракторі, вистачало роботи і вдома. Після закінчення 9-го класу в 2001 році вступив до Піщанобрідського аграрного ліцею, тоді ПТУ, вивчився на тракториста. Далі життєва дорога і обов’язок громадянина привела хлопця на строкову в ЗСУ, служив артилеристом в Київській області, демобілізувався і працював в Києві будівельником, а потім в особистій охороні шоумена і співака Кузьми Скрябіна (Кузьми), якого дуже поважав.
Саме Кузьма придбав Олександрові військове спорядження в 2014 році для участі в АТО. Воїн з позивним «Тихий» воював кулеметником у складі 57-ї бригади в Луганській і Донецькій областях. Рідний дядько Микола Торгоня (батьки і брат Олександра померли), розповідав, що його характер змінився, став різким, коли його намагалися розпитати про війну, але знову уклав трирічний контракт з ЗСУ. В мирному житті був яскравим, захоплювався риболовлею і полюванням, але завжди лікував хворих тварин.
Після закінчення контракту оселився в Кропивницькому, працював на різних роботах, возив хліб для мешканців міста.
Коли 24 лютого 2022 року почалася Велика війна і Олександра Торгоню мобілізували, сказав дядькові: «Не переживайте, це не надовго», – вірив у швидку перемогу. Воїн з позивним «Тихий» воював голосно – командував кулеметним відділенням в 57-ій бригаді, тобто перебував на вістрі бойових зіткнень з ворогами, які полювали за воїнами таких спеціальностей, як кулеметники чи снайпери.
Молодший сержант Олександр Торгоня загинув 9 вересня 2022 року в результаті обстрілу розвідгрупи під час проведення операцій зі звільнення Херсонщини.
Героя поховали 19 вересня 2022 року на Алеї слави Далекосхідного кладовища в Кропивницькому, хоча рідні хотіли поховати його в рідному селі.
Нагороджений медалями і відзнаками за участь в АТО.
Йому навічно буде 36, і вічно буде Україна, за яку воїн віддав своє життя.
(Дядько Микола помер невдовзі після того, як встиг розповісти про життя племінника).