– Просили батько й мати і ми вас просимо! – йдуть по вулиці заквітчані дівчата-дружки, а серед них у найкращому вінку із веселковим переливом стрічок – наречена. Зупиняються біля кожного двору, тричі кланяються старому й малому, запрошуючи на одну з найголовніших подій у житті – весілля.
Уся обстава, усі деталі справжнього українського весілля говорять про те, що це не просто застілля із піснями-танцями, це сакральне дійство народження нової частки великого роду-народу, це містичний перехід молодих людей фактично до статусу основи нації, де вони мають продовжити рід, утвердити його, і піднести кращі риси і здібності.
Українське весілля – це містерія краси, гармонії і вічності життя. Як багато ми втратили, забуваючи ті життєствердні традиції, те зворушення, етичну чистоту і іскрометність жарту. І тричі слід уклонитися тим, хто збирає, зберігає і не дає померти тій життєлюбності й талановитості української душі, сконденсованих у цьому сакральному обряді.
Днями в обласному Центрі народної творчості відкрилася виставка весільних фото з колекції відомого кропивницького збирача старожитностей, краєзнавця і реставратора Володимира Нагорного.
Цією справою він захопився приблизно 30 років тому. За цей час назбирав близько 1000 світлин – різних за географією та часом виготовлення. У виставковому залі ОЦНД представлено лише 80 фото, які показують весілля, що відбувалися у період з 1910-го по 1970-і роки минулого століття у Єлисаветграді, Олександрівському, Знам’янському, Світловодському, Новоархангельському районах Кіровоградщини та у Черкаській області. Є світлини з весілля українських остарбайтерів в Австрії під час другої світової війни.
На фото – молодята, бояри та дружки, батьки, ряджені та гості святкових дійств. Родзинкою відкриття виставки стала розповідь Володимира Нагорного про власне весілля.
Щоб виокремити кожне фото, організатори запропонували свій підхід: кожну світлину оцифрували, провели кольорову корекцію та збільшили. У експозиційних рамках розмістили поруч оригінал та кольорову копію. Цю роботу здійснив син Володимира Ростислав.
Ідею такої виставки Володимир Нагорний плекав давно. До кого тільки не звертався за підтримкою, та, на жаль, через карантинні обмеження музейні та бібліотечні працівники не були до нього прихильні. Порозуміння знайшов лише в означеному закладі й залишився задоволений співпрацею.
Тут до виставки підійшли творчо. Запропонований Володимиром Нагорним відеоряд, який включає в себе не лише світлини, але й старовинні рушники та ікони, у Центрі народної творчості вирішили не те що озвучити, а взагалі оживити. Для цього на відкриття виставки був запрошений з Долинської народний аматорський обрядово-фольклорний колектив «Калина» під керівництвом Володимира Яремчука.
Актори-аматори показали чотири міні-вистави, які ознайомили з різними елементами весільних обрядів нашого краю. Присутні побачили, як одружувалися в українських селах у минулому столітті: сватання та викуп молодої, прибирання нареченої, прощання її з домом, весільні обжинки, які проводили, коли батьки одружували молодших дітей. А також кухарчине весілля, яке входило у післявесільні українські обряди та гулялося третього дня. Роль молодих у міні-виставах виконували справжні наречені — Владислав Демидов та Ірина Корінна, які одружуються 15 серпня. Владислав трохи ніяковів, бо нещодавно повернувся з війни на Донбасі, для нього така атмосфера ще не стала звичною.
Фото, збережені і показані нам краєзнавцем і колекціонером Володимиром Нагорним, мов чарівні скельця, у яких через століття ми пізнаємо самих себе.
Руслан Трипільський, Анатолій Авдєєв, Світлана Орел
