Днями намагались зробити флюорографію старшій доньці. Їй уже 15, тому замість проби Манту роблять знімок легень.
Усе як годиться: отримала електронне направлення (добре, що медсестра наполягла взяти і у роздрукованому вигляді, це врятувало ситуацію), зателефонувала в реєстратуру уточнити деталі і пішли.
Спочатку я думала: "Що тут такого, хай дівчина сходить сама, вже ж не маленька", але потім вирішила йти з нею. І не дарма.
Флюорографію роблять на 7-му поверсі. Сидить, значить, там жіночка 70+ і записує у ПАПЕРОВИЙ журнал інформацію не з направлення, а з наших слів. Треба було лише показати, що це направлення є.
Виходить дядечко і каже: "А я вам за цим направленням флюорографію не робитиму, нам за дітей молодших 18 років не платять, йдіть на 3-й поверх до головного лікаря, як вона скаже, так я й зроблю".
Ок, спускаємось з 7-го на 3-й, де медсестра каже, що лікар у відпустці і колектив про це в курсі. Тож: "Йдіть до Орєхової на 5-й поверх".
Зрозуміло, Олександр Богданович Кузів (той, що нам відмовив) вирішив нас поганяти, щоб ми пішли геть. Або не пішли, але, мабуть, не за безплатно.
Гаряча лінія МОЗ зайнята, телефон управління охорони здоров'я мовчить (у них вихідний), до нас вже 100500 дітей з направленнями від педіатрів, що працюють в амбулаторії на Жадова, робили флюорографію і все було нормально, а тут ти ба, система спіткнулась.
Орєхова починає про те, що "йдіть у поліклініку на Шевченка, у нас велика доза, не для дітей". Кажу: "Ви визначтеся, гроші вам треба чи переживаєте за здоров'я. Якщо гроші, кажіть, заплачу. І взагалі, читаємо разом і вголос направлення: "Найменування закладу – КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги # 2", прийшли ми у КНП "Центр ПМСД # 2", які підстави для відмови?"
Орєхова телефонує головному лікарю Амбарній і та каже, щоб приймали "бо на Шевченка апарат НЕ працює". Пізніше виявилось, що там взагалі такого апарата немає…
Доки чекала, коли дитині робили флюорографію, відмовили ще двом жінкам, бо в однієї не було електронного направлення, а в іншої направлення було "якесь не таке".
Як можна було визначити, таке чи ні, якщо НЕМАЄ комп'ютера???
І тут я зрозуміла, чому немає техніки.
Як же тоді такі Ко будуть вершити долі людей, кому робити, а кому ні обстеження, хто платитиме, а хто таки скористається програмою медичних гарантій?
Чому досі не працює або погано працює така, ніби приваблива, система – гроші ходять за пацієнтом?
До речі, натовпу не було, усього 3-4 людини на поверсі.
Євгенія Захарченко