Учора в інформаційному просторі нашого міста з’явилось обурливе повідомлення: роботи відомого і шанованого скульптора Віктора Френчка, який трохи більш як рік тому пішов з життя, його етюди в пластиліні і гіпсі викинули на вулицю, фактично на смітник. Про це розповіла дружина скульптора Людмила Френчко. І додала фото: в коробках насипом лежать різноманітні фігурки, фрагменти меморіальних дощок.
Віктор Френчко справді непересічний майстер, руками якого не одне десятиліття плекалася меморіальна пам’ять нашого міста і краю.
За роботою він забував навіть про їжу…
Що ж сталося? Невже Григорій Савченко, з яким Віктор Васильович не один рік працював, міг так зневажити колегу? Розібравшись у ситуації, можна дійти висновку: проблема у непорозумінні між Григорієм Степановичем та Людмилою Іванівною.
Дружина побажала забрати все, створене руками Віктора Васильовича з майстерні. Але одним заходом жінці це зробити важко. Григорій Савченко розповідає, що пропонував їй свою допомогу, але та відмовилась. Тому підготовлене до перевезення лежало у коробках, які, звільняючи майстерню для виконання нової масштабної роботи, винесли на стіл у дворі.
Очевидно, жодного наміру образити чи зневажити пам’ять скульптора не було. А ось ідея про створення у майстерні і біля неї своєрідного музеї скульптури просто чудова. У дворику та в самому приміщенні на центральній вулиці міста можна представити роботи попередників – Аркадія Мацієвського та Віктора Френчка, тут же працювали б і нинішні скульптори. Це могло б стати прекрасним своєрідним штрихом культурного обличчя міста. Для цього фактично не потрібні великі кошти, лише взаєморозуміння і повага.
Світлана Орел
