У вересні – день працівників лісу. У нинішню воєнну пору згадка про це ніби й не актуальна. Та мені згадалася Чорноліська лісна школа.
Свою історію вона розпочала ще з кінця XIX століття. 1888 року в неї було прийнято перших десять учнів. За перші 30 років свого існування – з 1888 по 1919 рік – Чорноліська лісна школа випустила 250 лісових кондукторів для служби у казенних лісах держави. Вони так любили Чорний ліс і свою землю, що їх імена згадуються в холодноярівських підрозділах. Школа працює по сьогоднішній день, готуючи професійні кадри.
Викладачами лісної школи протягом всієї історії її існування були як відомі науковці, так і досвідчені практики лісового господарства. Серед них – відомий вчений-лісівник, професор В.Є.Шмідт, який працював тут у 1918 – 1925 роках, лісоводи-експериментатори І.І.Чижов та В.Є.Сидоров, кандидати сільськогосподарських наук А.І.Шабаров та С.І.Шабарова, відомі практики-лісоводи Л.Д.Шляханов, Ю.Я.Сазанський, В. Ф. Мамалига, І.І.Четверик, В.П.Волков, ін. Чорноліський ліс ґрунтовно досліджував В.В. Докучаєв. Саме в районі лісових масивів неподалік села Водяного Знам’янського району він детально вивчав ґрунти.
Чорний ліс – то не просто лісовий масив. Чорний ліс – то пласт історії та культури. Чорний ліс! Він серед моїх вчителів і вихователів. Його стежки – то стежки мого дитинства. Коли я був ніякого віку то вчився садовій справі у двох літніх панів (Іларіона Карповича Донченка і Леоніда Явтуховича Кузнецова), випускників цієї школи 1939 року. Вони після річної чорноліської лісової школи мали середню професійну освіту і вищу філософську.
Юрій Фоменко