Вчені констатують: вікові ліси Кіровоградської, центральної в Україні області – Чорний ліс, Нерубай, Чута, Бірки сьогодні знаходяться під загрозою. Ще два роки тому відбувся круглий стіл «Чорнолісся верхів’їв Інгульця: цінність, проблеми, перспективи», організований рядом громадських організацій, Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В. Винниченка, департаментом культури, туризму та культурної спадщини і управлінням комунікацій з громадськістю Кіровоградської облдержадміністрації. Тоді було підготовлено документи і надіслано у всі інстанції. Сьогодні обласна влада каже, що у них немає навіть подання на створення НПП.
Чорний ліс – не біла пляма?
Ідея створення заповідного об’єкта високої категорії на базі ландшафтів довкола верхів’їв Інгульця з’явилася майже сто років тому. Розповідає кандидат географічних наук Андрій Домаранський:
– У 20-их роках минулого століття територія північної частини сучасної Кіровоградської області розглядалася як тло для створення степового заповідника. Ідея мала бути реалізована впродовж другої п’ятирічки. Наступна хвиля проектів заповідання регіону належить до 80-х – 90-х років і пов’язана з напрацюваннями науковців НАН України. Пізніше, протягом 2008-2010 років було оприлюднено ще кілька проєктів заповідання, зокрема у статусі національного природного парку. Більше десяти років тому, у квітні 2009 року розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради було створено робочу групу з розробки засад Чорноліського національного парку, проте жодного разу вона не збиралася. Як би там не було, але теза про цінність ландшафтів довкола верхів’їв Інгульця та доцільність їх заповідання, давно назріла і не викликає сумнівів.
А сьогодні вона ще й підсилена вкрай незадовільним станом охорони природи на теренах Кіровоградської області. Всупереч ряду Законів та урядових документів, зокрема й Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, якою передбачено для території Кіровоградської області показники заповідності на рівні 5,57% на 2018 рік, (6,33% на 2019 та 7,1% на 2020), вона становить 4,04 відсотка і є одним з найнижчих в Україні.
А у наших лісах, які тільки на перший погляд здаються звичайними, є що побачити й показати.
Цей лісовий масив, який займає чималу площу, досі мало відомий в інших регіонах України. А він таїть в собі багато унікального. Цікаві ці місця з точки зору флори та фауни. Ось що розповіла кандидат біологічних наук Валентина Мирза-Сіденко:
– Цей ліс привертає увагу науковців як один з найбільших широколистяних масивів на південній межі поширення лісу у Східній Європі. Він належить до її найважливіших ботанічних територій. Грабово-дубові ліси внесено до переліку біотопів, що підлягають охороні згідно Бернської конвенції. Тут виявлено 12 видів рослин, що включені до Червоної книги України, 13 регіональних рідкісних видів, наявні фітоценози шести типів, занесених до Зеленої книги України. Спеціальний постійний комітет Бернської конвенції затвердив Чуту та Чорний ліс, як об'єкт Смарагдової мережі України. Окрім типового розмаїття тварин, тут виявлено щонайменше 25 видів з числа представників Червоної книги України, 118 перебувають під охороною Бернської конвенції.
Андрій Домаранський додає ще й такий аспект:
– Чорнолісся верхів’їв Інгульця є ландшафтним пограниччям між лісостепами та степами, яке поєднує риси і одних, і інших. Десять тисяч років тому саме тут пролягала межа поширення найбільшого льодовика Європи, витворюючи зовсім поруч два абсолютно відмінні світи. Один формувався під товщею льодів, інший – вільно розвивався поруч з ним. Зрештою, ці дотичні до льодовика землі освоювали перші люди. Дотепер ці краї наповнені найрізноманітнішими свідченнями того далекого періоду в історії природи й людства: специфічним набором гірських порід, багатими на форми рельєфами, чималими запасами підземних вод, найпівденнішим в Україні сфагновим болотом, реліктовою флорою та численними археологічними пам’ятками доби палеоліту.
А чого варте тільки таємниче озеро Берестувате? Незважаючи на велику кількість експедицій і дослідників, досі (!) так і не вдалося виміряти його глибину. На території можливого національного природного парку «Чорноліський» (якщо ідею таки вдасться втілити у життя) знаходитимуться витоки двох великих рік України – Інгулу й Інгульця. У цих місцях надзвичайно цікава тектонічна структура та три западини (географи називають їх імпактними кратерами) – Бовтиська, Зеленогайська та Адамівська.
– Можемо із впевненістю стверджувати, що терени Чорнолісся верхів’їв Інгульця мають значну історичну цінність для вивчення історії Української революції 1917–1921 років не тільки для мешканців нашого краю, а й для усіх громадян України, – заявив кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко.
Центром тодішньої боротьби з більшовизмом вважається Холодний яр та його околиці. Але значна частина провідних повстанських ватажків походили з цих країв, де ліс був їм і прихистком, і другом: Пилип Хмара з Цвітної, його побратим Микола Бондаренко (Кибець) з Цибулевого, Ларіон Загородній зі Златополя (нині Новомиргород), його земляк Кваша, Кость Пестушко (Блакитний) з Ганнівки, Денис Гупало з Нової Осоти, Кучма з Аджамки, Герасим Нестеренко-Орел з Червоновершки, Отаманенко з Бовтишки, Андрій Гулий-Гуленко з Новоархангельська.
Знакове місце – урочище Чорний Ворон (Пальчикове). Юрій Горліс-Горський у своєму відомому романі назвав його місцем гордощів і болю.
Дрова будуть. І не тільки
З кожним роком кількість бажаючих мати зиск від дарованого природою тільки збільшується. Кандидат географічних наук Лариса Семенюк наводить сумні цифри:
– Незважаючи на незначний відсоток (15,6%) лісистості території в Україні за останні роки обсяг реалізованої продукції підприємствами лісового господарства щорічно стабільно зростає на 20-25%. У Кіровоградській області ця тенденція ще вражаючіша: за 2014-2016 роки обсяги продукції лісового господарства зросли на 222,6% ! При цьому площа відтворення лісів зменшились на 18 відсотків.
Такими темпами ми дуже швидко знищимо ліс. І що далі? Між тим, його можна оберігати і мати від цього прибуток. Ось що розповіла кандидат географічних наук Ольга Гелевера:
– Члени громадської організації "Еко ліга-центр" (м. Кропивницький) відвідали Національний природний парк "Сколівські Бескиди" та переконалися, що створення парку генерує масштабний туристичний потік і позитивно впливає на розвиток місцевих громад. За три роки кількість туристів, які відвідали парк «Сколівські Бескиди», зросла на третину, це більше чверті мільйона людей! Місцеві жителі заробляють сотні мільйонів гривень, пропонуючи відпочивальникам проживання, харчування, інші послуги, а працівники національного парку – понад півмільйона, проводячи екскурсії до середньовічної фортеці-граду Тустані, показуючи туристам зимову підгодівлю зубрів, водоспад на річці Кам’янка та озеро Журавлине. Ніхто уже не думає, що можна заробляти, вирубуючи дерева, продаючи дрова.
Але! На цій території господарює Чорноліське лісництво. А це – робочі місця, відрахування до бюджету. Є й інші користувачі цієї території. Ясна річ, організація Національного природного парку передбачає узгодження цього питання з ними.
Два роки тому, як повідомила науковець Ольга Гелевера, відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Кропивницький відділ Українського географічного товариства у березні 2018 року звернувся з клопотанням про створення національного природного парку «Чорноліський» до Міністерства екології. У відповідь Міністерство надіслало лист до Кіровоградської ОДА, а також еколого-економічне обґрунтування створення НПП, зроблене Київським університетом імені Шевченка.
І ось днями під час радіопередачі «Радіодень» нинішня очільниця департаменту екології, приролдних ресурсів ів паливно-енергетичного комплексу Яніна Мацків заявила, що у департаменті немає подання на створення НПП «Чорноліський».
Ольга Гелевера обурюється:
– За два роки нашим департаментом екології не було зроблено жодного кроку у напрямку створення НПП, а зараз вони обманюють, що не було клопотання й обґрунтування. Зараз після цієї програми ми повторно подали клопотання та обґрунтування створення НПП "Чорноліський".Зараз найкраща можливість для погодження з користувачами (лісгоспами). Цього року область проходить погодження планів рубок та оцінку впливу на довкілля й можна передати землі відповідних лісгоспів до НПП.
Яніна Мацків підтвердила, що наша область – єдина, де досі немає жодного Національного природного парку, що це питання важливе і воно на контролі у департаменті.
Тож, можливо, справа нарешті зрушить з місця?
Світлана Орел
