Прийшла весна, пора садити. Не лише корупціонерів (з цим у нас проблеми), а дерева, кущі, зелень. Придбати саджанці на базарі не можна через карантин. Зате цей час можна використати для того, аби вдумливо визначити, якими ж деревами згодом прикрасити свої дачу, сад чи двір багатоповерхівки.
Є декоративні дерева, на які тільки глянеш, і одразу ясно: прибулець здалеку. Взагалі-то завезених дерев у нашій місцевості вистачає. Наприклад, тих же клена ясенелистого і білу акацію (правильна назва робінія) з Північної Америки ми вважаємо місцевими, бо вони розрослися всюди. Вони невибагливі, посухостійкі і можуть рости на бідних грунтах. Як екзоти ми сприймаємо дерева, яких у нашій місцевості одиниці й іноді навіть дивно, що вони тут прижилися. Але ж якщо цвітуть і пахнуть, то, значить, даний клімат їм підходить і можна посадити таких красенів і собі.
Катальпа походить із Японії та Китаю. Це дерево добре відоме кропивничанам, оскільки давно росте біля фонтанів на площі Героїв Майдану і на набережній Інгулу. Зустрічається також у дендропарку та на приватних садибах. Багато хто помилково вважає ці дерева платанами.
Платан (іноді його називають чинара) родом з Албанії, Греції, Кіпру. Платанів багато в Одесі. У Кропивницькому окремі платани є у дворі облдержадміністрації, на Лелеківці і по приватних обійстях.
Гледичія розійшлася по світу зі США. У Кропивницькому зустрічаються лише окремі екземпляри, зате за містом і по всій Кіровоградській області вона росте в лісах та штучних посадках.
Форзиція (форсайтія) – її батьківщина Албанія, Китай, Корея. Взагалі більшу частину року це кущисте дерево ніяке, лише ранньої весни його лимонно-сонячне вбрання прикрашає сіре довкілля. В обласному центрі зустрічається в парках та на дачах.
Сумах (оцтове дерево). У Кропивницькому цього дерева негусто, зате багато в Олександрії. Мені пощастило зняти його там у найкращу пору. Восени бордове листя сумаху на тлі інших ще зелених дерев є окрасою екстер’єру міста.
Павловнія (Адамове дерево) завезена з Далекого Сходу, у нас нею зацікавилися недавно. Дерево росте швидко: до трьох метрів у рік. У Кропивницькому воно вже є, тільки не скажу де, щоб не викопали браконьєри, бо саджанці ще маленькі. Їх привозили восени на Покровський ярмарок у рамках АГРОЕКСПО.
Сакура – на цю родичку сливи та вишні у Японії мало не моляться за її вражаюче масове цвітіння. Вона росте на вулицях в Ужгороді. У Кропивницькому сакура з’явилася кілька років тому на вулиці Юрія Коваленка (колишня Конєва). «Пальмочки» між проїжджими частинами – ото і є сакура. Її в обласному центрі також посадили по вулиці Соборній (колишня 50-річчя Жовтня), а також у місті Гайвороні.
Гібіскус – інша назва китайська ружа. Це кімнатний різновид, а у відкритому ґрунті багато хто боїться вирощувати, щоб цей субтропічний гість не вимерз. Однак є кілька сортів, що добре витримують температуру повітря до -25С. У мене на клумбі з неродючим грунтом минулого літа діаметр малинових квітів гібіскуса був більший долоні! У місті Берегово на Закарпатті квітучий гібіскус росте прямо на вулицях у вигляді деревець з кулястою кроною.
Асклепіас (асклепія, ваточник) за походженням американець. Має гарне листя, пахучі квіти, які люблять бджоли, і декоративні плоди у формі коробочок, з яких пізньої осені вилітає білосніжний пух. Попри всі ці позитивні характеристики, з асклепіасом слід бути вкрай обережним і садити лише у вкопану глибоко велику пластикову бочку без дна. Ця рослина дуже агресивна і захоплює великі площі, витісняючи всіх сусідів. Неподалік Переяслава бачила пшеничне поле, де вже майже чверть території зайняли скупчення ваточника. Колонії асклепіусу розкошують у посадках і на пустирях по всій області. У Кропивницькому на Ковалівці самосійка ваточника пролізла під стіною будинку прямо з асфальту.
Гінкго білоба китайського походження тільки готується оселитися в наших краях. Відбитки листків цього дерева виявлені на камінні віком ще 250 мільйонів років. Деякі нинішні екземпляри цього дерева мають вік кілька тисяч літ. Вчені називають гінкго безсмертним. Вважається, що дерево має цілющі властивості. У Миргороді на Полтавщині вже продають саджанці. А Сумський аграрний університет працює над тим, щоб упевнено акліматизувати гінкго білоба до наших умов і висадити цілі його плантації в степовій зоні.
Ніна Даниленко