Єднання між собою і Богом. А з РПЦ?

У Кропивницькому храм Благовіщення Пресвятої Богородиці Української православної церкви перейшов на Новоюліанський календар. Другий рік поспіль святкуватимуть Різдво 25 грудня. Відповідну інформацію розмістили на білбордах міста. Це повідомлення порадувало, тим більше, що Благовіщенський храм провадить благодійну діяльність і навіть долучається до допомоги ЗСУ. То, може, ця громада нарешті готова перейти до ПЦУ і назавжи порвати із одіозною РПЦ?На словах УПЦ відхрестилася від роспатріархії. Але на ділі усе залишається, як і було.

На жаль, ні. У недавньому коментарі Суспільному священник храму Іван Верескун підтвердив, що храм залишається в Українській православній церкві. Мовляв, люди й так приходять до храму, за його словами на великі свята храм відвідують від 400 до тисячі вірян. А рішення перейти на Новоюліанський календар – це один зі шляхів єднання між собою і з Богом.

Крута демагогія, бо ж священник, маючи відповідну освіту, не може не знати історію церкви. Якщо такі моменти замовчувались у духовних навчальних закладах роспатріархії, то сьогодні усі джерела відкриті, і наші священники, на відміну від перших православних на росії, які навіть букв не знали, таки точно уміють читати. Тож не можуть не знати, яким підлим підступом і брехнею РПЦ підпорядкувала собі свого часу незалежну Київську метрополію. Як знищувала прояви будь-якої вільної думки, книги, друкарні, насаджуючи тупу покірність і імперську ортодоксальність.

І навіть таку, духовну хоч за назвою інституцію, у 30-их роках минулого століття Сталін фактично знищив, заславши практично усе священство у табори. Відомо чимало фактів, що там найбільше знущались саме з них та з тих, хто пішов проти тодішньої влади, відстоюючи українську справу. У ті ж роки було зруйновано значну частину храмів та ліквідовано інституції керівництва церквою. І лише у 1943-му, коли Сталін відчув близьку загрозу іншої сатанинської сили – німецького нацизму, він своїм указом відновив Російську православну церкву. Цей указ фактично і залишається справжнім «томосом» і «канонічністю» РПЦ по нинішній день. Звісно, ця церква із першого дня була чітко контрольована тодішнім КДБ, а тепер її спадкоємицею – ФСБ РФ. І УПЦ досі залишається її «самокерованою частиною», як записано у Статуті цієї церкви і який, всупереч деклараціям, не змінено.

З першоджерел відомо, що ієрархи УПЦ не цураються шантажу і залякувань щодо тих, хто проявляє вільнодумство. То, може, саме це утримає священство Благовіщенського храму від переходу в ПЦУ? Та ще скрєпи руського міра, які глибоко засіли у голови та душі? Чи якісь матеріальні фінансові інтереси їхнього ктитора Євгена Бахмача? Можливо, усе це разом. Але ж не слід тоді прикриватися благосними фразами про єдність між собою і Богом.

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail