У суботу у бані Явдохи Кузьменко, що стояла у кінці городу, який виходив до ставка, зібралася традиційна компанія. Господиня поставила на стіл у передбаннику пляшку самогону, кілька склянок і полив’яну миску з квашеними огірками. Але того дня жінки, покупавшись, не торкнулися пляшки, а швиденько, навіть не витершись, повдягались і мовчки розійшлися по домівках. А усе через язик Олесі Остроушенко, учительки місцевої школи.
Тридцятисемирічна Олеся Гаврилівна, жінка рубенсівського типу, про яких кажуть кров з молоком: повновида, червонощока, весела та енергійна й зовсім не худенька.
Коли Килина Бабенко лоскотала дубовим віником по розкішній спині учительки, то запитала у неї:
– Син сьогодні говорив, що ви, Олесю, назвали наших учителів безграмотними. Зачитали для усього класу оцінки з фонетики, які отримали учителі школи на тестуванні, що проводив чоловік з райвно.
– А як ще можна сказати, якщо у вчительки української мови та літератури найгірші знання серед усіх учителів школи, – відповіла Олеся Гаврилівна. – У мене, математички, жодної помилки. А що така учителька, як Катерина Катренко, може навчити наших дітей, якщо вона сама нічого не знає з предмету, який береться викладати?
У розмову втрутилася Явдоха Кузьменко:
– А Марія Кошова, учителька фізики, мабуть грамотна, якщоотримала премію від начальника райвно з Бобринця?
– Не смішіть мене, Явдохо Вавилівно, не смішіть, – піднялася з лавки Олеся Гаврилівна. – Яка вона грамотна! Переспала з начальником райвно – і отримала премію.
Почувши це, усі жінки повернули голови до учительки.
– А ви що, свічку тримали, коли вона грішним ділом займалася? –запитала Марія Коломієць. – Звідки таке знаєте?
Це запитання, точніше нота недовіри у ньому, зачепило учительку за живе, бо вона різко відповіла:
– Так він мені також пропонував премію, якщо я з ним пересплю. Я може й погодилася б, – а що тут такого, товариш Арманкуца симпатичний чоловік. Так мій же чоловік також учитель, як від нього у школі це приховаєш, – засміялася Олеся. – А оскільки Кошова отримала премію, значить Арманкуца їй пропонував після мене і вона погодилася. А чом би й ні, вона ж незаміжня! Щоб перерахувати її співмешканців за останній рік, пальців на руках не вистачить.
Після цих слів у бані піднявся регіт, бо усі знали про любовні походеньки Кошової.
Та тут Олеся Гаврилівна різко піднялася з лавки і, завмерши на кілька секунд, сказала:
– Арманкуца хотів, щоб я отак перед ним стала – не стала. А що було б, жіночки, якби я до Сталіна так повернулась? – запитала учителька.
Після цього жінка пішла до діжки з водою у кутку бані, щоб вилити з неї на себе кілька кружок води. Поки вона робила це, у бані раптово запанувала тиша. Олеся Гаврилівна озирнулася – нікого.
Як виявилося, жінки швидко одягнулися і повтікали з передбанника.
…Тієї ночі Олесю Гаврилівну мучили сновидіння.
А з третіми півнями постукали у двері хати:
– Відкривайте, міліція! – пролунав грізний наказ.
До хати зайшло четверо чоловіків у міліцейській формі та двоє колег господарів будинку – Марія Кошова та Олексій Філіпов.
– Збирайтеся, поїдете з нами, – сказав один з міліціонерів. А інші у
цей час чинили трус у хаті, та нічого бажаного для себе не знайшли.
Коли Олесю та Федора Остроушенків привели до сільради, старший з міліціонерів поклав перед учителькою на стіл аркуш паперу. Це була заява до Бобринецького відділу народної освіти від учителя Березівської школи Олексія Філіпова:
– Що ви можете сказати з приводу написаного тут? – запитав слідчий, побачивши, що учителька дочитала заяву колеги.
– Хіба що те, що тут написана правда, – гордо відповіла жінка.
– А ось ще один документ, у якому ваші колеги стверджують, що ви говорили їм такі слова: «Сталін відірвався від мас, сидить у Кремлі і не знає бажань мас, а тому погано керує країною». А ще ви говорили колгоспникам контрреволюційні похабні слова, спрямовані проти вождя трудящих товарища Сталіна. Було таке?
***
У жовтні 1937 року трійка при УНКВС Миколаївської області призначила Олесі та Федору Остроушенкам по 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
У 1939 році батько Олесі, Гаврило Галевський з села Оситняжка, що під Новомиргородом, написав листа Сталіну, просив переглянути справу доньки. Та 29 травня 1940 року вирок трійки суд залишив у силі.
До Бобринецького відділу народної освіти від учителя Філіпова Олексія Євдокимовича Березівської НСШ
ЗАЯВА
Цим прошу відділ вжити заходів до Остроушенко О.Г., яка займається контрреволюційною діяльністю та нахабно зриває авторитет вчителів. Ось такі дані:
1.Коли була Остроушенко в бані, де була на полиці, і, повертаючись задом, сказала колгоспникам: «Що було б, якби до Сталіна так повернулась?»
2.Товариша Андріященко називає курчам.
3.Товариша Кошову зовсім почала компрометувати, кажучи, що вона спала з товаришем Арманкуцою, а тому одержала премію. Крім того вона каже, що з товаришем Арманкуцою переспати – велика честь.
4.Між колгоспниками каже, що вчителі нічого не знають, а даром гроші одержують. Вона цим звіряче підриває авторитет учителя.
5.28 лютого відбувся семінар, де ми проробляли матеріал з відділу фонетики. Оцінки, які ми одержали, вона довела до відома учнів. Вона починає звіряче підривати авторитет учителя.
Виходячи з цього, прошу про дані вчинки доповісти слідчим органам.
1.03.1936 Прохач Філіпов
(ДАКірО. – Ф.5907. – Спр.8695. – Арк.15,16).
Володимир Поліщук