Наприкінці січня Міністерство цифрової трансформації України підбило підсумки 2020-го року в онлайн-сфері України на конференції «Безпечний онлайн 2020: Сучасні виклики». Серед головного: кіберполіція та експерти з питань безпеки в інтернеті відзначили різке збільшення кількості кібершахрайств та дезінформації в онлайн-медіа, а Мінцифри представило перші напрацювання в регулюванні інтернет-контенту в Україні.
Понад 600 злочинів інтернет-шахрайств виявлено у 2020-му році
«Протягом 2019–2020 років Національною поліцією отримано майже 900 повідомлень про фальшиве мінування, виявлено понад 600 злочинів інтернет-шахрайства, де сума завданих матеріальних збитків склала майже 86 млн гривень. При чому розмір збитків у 2020 році збільшився вдвічі, а кількість звернень на гарячу лінію кіберполіції зросла в 5 разів», — розповіла заступниця міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальук.
Сергій Кропива, перший заступник голови Департаменту кіберполіції Національної поліції пов’язує значне збільшення кількості звернень щодо онлайн-шахрайств із тим, що в поточному році переважна більшість громадян та компаній перейшли на онлайн-сферу, і даною діяльністю зацікавилися кіберзлодії, кібершахраї.
– У 2020-му році кіберполіції вдалося викрити 445 кримінальних правопорушень, пов’язаних із виготовленням та розповсюдженням матеріалів дитячої порнографії. Курсантами ХНУВС, завдяки власній розробці — чат-боту, вдалося заблокувати в месенджері «Telegram» понад 1700 електронних ідентифікаторів, через які здійснювалися продажі наркотичних речовин, таким чином попередивши вплив на десятки тисяч користувачів, — розповіла заступниця міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальук.
Частка дезінформації в українських онлайн-медіа зросла втричі
За словами Оксани Романюк — виконавчої директорки ІМІ, в Україні кількість дезінформації в онлайн-медіа збільшилася майже втричі. «Ми займаємося аналізом контенту в онлайн-медіа, і зараз почали аналізувати дезінформацію і фейки на регіональному рівні. І якщо говорити, що є основною проблемою станом на зараз, то можна виділити три рівні. Перший — це дезінформаційна кампанія з боку країни-агресора, яка інтенсивна зараз, як ніколи. Порівнюючи з нашими даними від 2018 року, дослідження, яке ми робили спільно з Texty, кількість дезінформації зростала приблизно втричі. Другий — це якість журналістики. Мене надзвичайно здивувало те, що близько 20 % фейків пов’язані з тим, що журналісти не вміють читати цифри, не вміють описати тендер, навіть із сайту Прозоро не можуть узяти дані і їх опрацювати. У результаті отримуємо, що в регіоні скоротилася кількість шкіл, хоча насправді вона зросла», — сказала Оксана Романюк.
Інтернет-контент в Україні досі залишається неврегульованим
«В Україні немає як такого регулювання інтернету — немає процедур видалення, блокування нелегального контенту», — зауважує Гульсанна Мамедієва, директорка директорату європейської інтеграції Міністерства цифрової трансформації України.
Частково питання контенту в Україні регулюють Закон «Про інформацію», Закон «Про інформаційні агентства» та правила користування платформ. Проте обмеження, що прописані в цих документах, Максим Дворовий — юрист громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки», називає заборонами, що не діють. В українському законодавстві немає жодного механізму, який би давав змогу застосовувати ці заборони на практиці, бо немає жодного органу регулювання. Також відзначається низка статей у Кримінальному Кодексі, що передбачають різні міри відповідальності за поширення шкідливого контенту. Проте юрист наводить приклади, коли суди відмовлялися аналізувати шкідливий вплив контенту й називає ці заборони заборонами, які діють не так, як мали б.
Мінцифри планує створити орган контролю контенту в інтернеті. Регуляторний орган зможе модерувати інформацію, пов’язану з терористичним контентом та контентом, який містить сексуальну експлуатацію й насильство над дітьми. «Новий орган повинен захищати права користувачів в інтернеті. Він матиме повноваження й можливості блокувати і видаляти контент», — пояснила Гульсанна Мамедієва.
«Інтернет-свобода»