Одного разу хлопець впізнав у перехожому свого вчителя з молодших класів. Він підійшов до старого і запитав:
– Ви мене не пам’ятаєте? Я був вашим учнем.
– Так, я пам’ятаю тебе третьокласником. І чим ти займаєшся зараз?
– Я викладаю. Ви так вплинули на мене, що мені теж захотілося виховувати юних учнів.
– Так? Дозволь мені поцікавитися, про який саме вплив мова?
– Ви насправді не пам’ятаєте? Дозвольте мені нагадати.
Одного разу мій однокласник прийшов в клас з красивим годинником на руці, який йому подарували батьки. Він його зняв і поклав у ящик парти.
Я завжди мріяв мати такий годинник. Я не втримався і вирішив взяти його собі. Незабаром той хлопчик підійшов до вас в сльозах і поскаржився на крадіжку. Ви обвели нас усіх поглядом і сказали: «Той, хто забрав годинник, що належать цьому хлопчику, має повернути його».
Мені стало дуже соромно, але мені не хотілося розлучатися з годинником, отож, я не зізнався.
Ви попрямували до дверей, замкнули їх і веліли нам усім вишикуватися уздовж стіни, попередивши: «Я повинен перевірити всі ваші кишені за однієї умови, що ви всі закриєте очі».
Ми послухали, і я відчув, що це був найбільш ганебний момент у моєму недовгому житті.
Ви рухалися від учня до учня, від кишені до кишені. Коли ви дістали годинник з моєї кишені, ви продовжували рухатися до кінця ряду. Потім ви сказали: «Діти, все в порядку. Ви можете відкрити очі й повернутися до своїх парт».
Ви повернули годинник власнику і не сказали більше ні одного слова з приводу цього інциденту.
Ось в той день ви врятували мою честь і мою душу. Ви не заплямували мене як злодія, брехуна, нікчемну дитину. Ви навіть не спромоглися поговорити зі мною.
Згодом я зрозумів, чому: бо, як справжній учитель, ви не захотіли заплямувати гідність юного, ще несформованого учня. Тому я став педагогом.
Обидва замовкли під враженням цієї історії.
Потім молодий педагог запитав:
– Коли ви мене побачили сьогодні, хіба не згадали про цей епізод?
Старий учитель відповів:
– Справа в тому, що я обстежував кишені теж з закритими очима.
Справжній учитель — не той, хто тебе постійно виховує, а той, хто допомагає тобі стати самим собою.
Михайло Свєтлов