Коли на сцені відьми, реальність стає іншою

140 років тому наш театр, який звідтоді здобув славу корифеїв, розпочався із вистави «Наталка-Полтавка», фактично народної опери. Свій цьогорічний ювілейний сезон український музично-драматичний академічний театр імені Марка Кропивницького розпочав народною рок-оперою «Кохання панночки».

Навіть у нинішньому, вигадливому і модерновому театральному мистецтві, це не дуже розвинутий і популярний жанр. Що вже говорити про ХІХ століття, адже вистава була створена ще тоді Марком Кропивницьким за мотивами гоголівського «Вія». Та, очевидно, її сценічну дорогу перейшли соціальні драми того ж Кропивницького, Карпенка-Карого, які довгий час були суперпопулярними.

І ось режисер Євген Курман вивів на сцену українську містичну демонологію (прем’єра відбулася у минулому сезоні), розставив потужні, характерні для його творчого стилю, акценти і вона зазвучала і цікаво з естетичної точки зору, і інтригуюче, і сучасно. Несподівано, дуже точно і красиво вирішена сцена подорожі братчиків-семінаристів річкою. Взагалі тут багато барвистих колоритних сцен, у яких велику роль грає музика (автор сучасного аранжування Денис Федоренко). Відповідно, це потребує високої майстерності звукорежисерської роботи, яка у цій виставі дещо кульгала.

У «Коханні панночки» задіяна практично уся трупа театру. В головних ролях – молода актриса Олена Табак та Олександр Ярошенко, відьму-сутність зіграла характерна актриса Інна Дорошенко, яку визнано кращою виконавицею цій виставі (на фото). Досвідчений глядач впізнає тут і Надію Мартовську, і Євгена Скрипника, і Інну Задорожну, і Миколу Ярошенка, і Тамару Лаптєву, і Олексія Дорошева. Акторський ансамбль добре зіграний і кожен точно вціляє у свою роль. Єдине – у ролі Хоми Брута хотілося б бачити вже когось із молодшої когорти театру, бо Олександр Ярошенко, харизматичний і потужний актор, який не перший рік має більшість провідних ролей у нинішньому репертуарі, поступово переходить у іншу вікову категорію.

Вистава «Кохання панночки», безперечно, стала явищем у театральному житті краю.

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail