2 вересня 1945 року – день завершення Другої світової війни. На борту американського лінкора «Міссурі» у Токійській затоці представники Японії, США, Великобританії, Франції підписали акт про беззастережну капітуляцію Японської імперії. Від СРСР підпис під документом поставив українець, генерал-лейтенант – Кузьма Дерев’янко.
Єдиний офіцер у Збройних Силах СРСР, який вільно володів чотирма мовами – українською, російською, німецькою і японською, один з перших військових, нагороджених ще у 1930-х роках орденом Леніна, один з небагатьох, кому дивом вдалося уникнути сталінських репресій у 1937-му, хоча на нього писали доноси кілька стукачів. Легендарний генерал очолював комісію для розслідування наслідків катастрофи атомного бомбардування Хіросими і Нагасакі, де отримав надмірну дозу радіації і помер у віці 50 років. Забутий у СРСР у тіні надмірно уславлених постатей маршалів Жукова, Василевського, Конєва... Навіть могилу генерала на Новодівочому кладовищі у Москві занедбано. Указом Президента України Віктора Ющенка українського генерала відзначено званням Героя України...
Водночас варто згадати і про іншого українця – вже з США, який також став символом перемоги. Майкл Стренк – американець українсько-лемківського походження був старшим за званням із шести військовиків на світлині «Підняття прапора на Іодзіма» Джо Розенталя, яка є однією з головних світлин-символів Другої світової, ввійшла до низки тематичних документальних фільмів і книг, прикрасила їхні обкладинки, слугувала основою для створення меморіалів та кінематографічних образів.
Міхал (таким було його ім'я при народженні) народився у лемківський родині в селі Орябина на Пряшівщині. На початку 1920-х рр. його родина емігрувала до США, де батько працював на шахтах Пенсильванії. Після закінчення школи в 1937 р., Майкл вступив до Цивільного корпусу охорони навколишнього середовища і працював дорожнім робітником та на будівництві автострад.
У жовтні 1939 року Майкл почав службу у корпусі морської піхоти, де став сержантом. У лютому-березні 1942 р. як розвідник брав участь в операції висадки та окупації острова Pavuvu на островах Рассела, а також в захопленні та окупації затоки імператриці Августи під час битви за Бугенвіль з 1 листопада до 12 січня 1944 р.
На чолі загону 19 лютого 1945 року приземлився на Іото (Іодзіма) під час битви за Іодзіму. За дорученням командування він здійснив підйом великого прапора на вершині гори Сурібаті. Так він був сфотографований під час встановлення прапора, і це фото стало одним з найвідоміших періоду Другої світової війни.
У кінці березня Майкл Стренк загинув у бою. Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі, де встановлено Меморіал Корпусу морської піхоти якраз за знаменитим фото з Майклом Стерном.
Він був нагороджений низкою медалей, зокрема "Бронзовою Зіркою" з літерою «V» за хоробрість, "Пурпурним серцем", шість разів отримав Подяку президента США та п'ять разів медаль "За Азійсько-Тихоокеанську кампанію". Також Майкл Стренк став героєм фільму «Прапори наших батьків» режисера Клінта Іствуда (його образ втілив канадський актор Беррі Пеппер).
Україні також знають про Майкла Стренка. Так, в лютому 2015 року до 70-річчя з дня встановлення ним прапора на Сурібаті під час битви за Іодзіму в Ужгороді було встановлено міні-скульптуру Майклу Стренку. А в 2020 р. його реалістична скульптура з'явилася в Музеї становлення української нації в Києві.
Diaspora.ua